А чому не з казино? І відсотків так ... надцять?

IT-десятина від Станіслава Ніколаєнка
Якщо й є у XXI столітті держава, в якій Епоха Просвітництва вживається із середньовіччям, то називається вона «Україна». Яскравим прикладом цього став День уряду, що відбувся у Верховній Раді, ...

...присвячений проблемам загальної та середньої освіти. Родзинкою слухань стала промова Станіслава Ніколаєнка.
Говорячи про перспективи тотальної інформатизації українських шкіл, міністр освіти запропонував стягнути частину необхідних коштів із підприємств сфери IT. «Необхідно, щоб компанії, які займаються IT-технологіями, інформаційними технологіями, до 10% прибутку спрямовували на інформатизацію школи», - заявив Станіслав Миколайович .

Пропозицію п. Ніколаєнка можна назвати оригінальною, проте до новацій її аж ніяк не віднесеш. Міністр освіти, по суті, пропонує відродити в країні десятинний податок. Тільки на відміну від київського князя Володимира Святославовича, об'єктом вкладення зібраних коштів він обрав не Десятинну церкву, а програму комп'ютеризації українських шкіл. То-то зрадіють дітлахи та їхні батьки!

Підхід міністра Ніколаєнка до проблеми пошуку коштів для фінансування жебрацької системи освіти нагадує хід мислення боярства за часів Петра Першого. Щоправда, тоді комп'ютерів не було, зате був військово-промисловий комплекс з апетитами, що ростуть не по днях, а по годинах. Щоб нагодувати це чудовисько й при цьому не зашкодити власному гаманцю, бояри й придумали для населення Росії новий податок – на личаки. Навіть обґрунтування підшукали: мовляв, не лише зберемо кошти «для військових і корабельних потреб», а й навчимо мужика ощадливості…

У XXI столітті населення личаків не носить, але принцип «Мета виправдовує засоби» живе й процвітає. До ділків великого бізнесу Станіслав Ніколаєнко чомусь звертатися не став і на роль «мужиків» визначив підприємства IT-сфери, тобто підприємців малого та середнього бізнесу. Правильно, а чого їх шкодувати, у них же грошей кури не клюють!

Виходячи з такої логіки, можна такі творчі напрацювання перенести в усі галузі народного господарства. Нехай, наприклад, до фонду забезпечення шкіл підручниками платять десятину ті самі видавництва й автори, які ці підручники написали й надрукували. Старі зі своїх пенсій нехай заплатять десятину до Пенсійного фонду. А міліції саме час навчати своїх стажистів боротьби зі злочинністю, стягуючи десятинний податок з вітчизняних ОЗУ…

Словом, був ваш прибуток – став наша десятина. Маразм міцнішає: наш уряд на кожному розі кричить про підвищення рівня життя, про намір «збудувати Європу в Україні» - і тут же збирається завдати важкого удару по галузі, значною мірою завдяки якій в якому-небудь Амстердамі Україну ще можуть відрізнити від Туркменістану. Десятина з незрозумілої, «мудрагельської» IT-спільноти – це якраз у дусі спочилого «балетомана» Сердара. Або в стилі Епохи Просвітництва від міністра освіти…
Євгеній Кузьменко / 11.01.2007 13:45