Міністерство освіти і науки України
Херсонський державний технічний університет
73008, Херсон, Бериславське шоссе, 24, т. 380-0552-55-40-11, e-mail:
Г. Чуйко, Н. Чуйко
Болонський процес українською
Мета, ключові поняття, критерії, термінологія, форми документів, технологія приєднання
Методичний посібник для викладачів та студентів
Херсон - 2004
Болонський процес українською
Мета, ключові поняття, критерії, термінологія, форми документів, технологія приєднання
1. Історичні межі, головна мета та завдання процесу
Історичні межі та головна мета Болонського процесу. Болонський процес започатковано на зустрічі міністрів освіти 29 Європейських країн 10 червня 1999 року. Підписана ними Болонська декларація передбачувала до 2010 року створення спільного Європейського простору вищої освіти. Головною метою декларації учасники визнавали (на початку процесу ) інтенсифікацію європейської мобільності випускників вищих учбових закладів. Така мобільність вважалася базисною для підвищення конкурентноздатності європейської системи вищої освіти та її випускників на світовому ринку праці.
Надалі головна мета процесу, незмінна за змістом, підлягала уточненню та деталізації відносно стратегії її досягнення, головних завдань, стандартів, тощо, під час наступних регулярних зустріч учасників процесу в період 1997-2003 рр. (Лісабон, Болонья, Прага, Берлін). Регулярні зустрічі міністрів країн-учасниць відбуваються що два роки. Наступна зустріч запланована в Бергені (Норвегія,2005).
Головні завдання процесу. Найважливішими завданнями для розвитку європейської системи вищої освіти , а також для створення декларованого Європейського простору вищої освіти визнано:
Короткотермінові завдання, обов’язкові до виконання:
прийняття системи загальновизнаних та порівняльних поміж собою кваліфікаційних рівнів (професіональних титулів), зокрема також завдяки запровадженню додатків до дипломів в єдинім євро стандарті (Diploma Supplement, DS);
прийняття системи вищої освіти, яка спирається на два цикли (ступені): нижчий ступінь (undergraduate), який надає право на отримання кваліфікаційного рівня бакалавра (BA, ліценціата), та вищий ступінь (graduate), який надає право на отримання кваліфікаційного рівня магістра (MA, майстра);
впровадження європейської системи трансферу (обміну) та акумуляції (накопичення) залікових балів (кредитів) – European Credit Transfer and Accumulation System (ECTS);
Перспективні завдання на довший термін:
розвиток європейської мобільності студентів, викладачів та адміністраторів вищої школи;
розвиток європейської співпраці в галузі забезпечення якості освіти ( розробка критеріїв та методологій, які можна порівняти);
розвиток європейського виміру в галузі вищої освіти, зокрема у міжінституціональній співпраці, створенні інноваційних програм навчання та досліджень;
Необхідні умови здійснення процесу. Наведені вище завдання та головна мета процесу осягаються лише з урахуванням та повагою до різнорідності культур, мов, національних систем вищої освіти та автономії університетів. Консолідація європейських систем вищої освіти повинна відбуватися завдяки міжнародному співробітництву, а також шляхом спільної діяльності з неурядовими організаціями , які займаються проблемами вищої освіти.
2. Ключові поняття, критерії : перші запитання та відповіді
Ключовими поняттями в переліку завдань Болонського процесу, обов’язкових до виконання в короткий термін для тих університетів, які мають намір увійти в процес, є поняття Європейської системи трансферу та акумуляції кредитів (залікових балів), ECTS, а також поняття додатку до диплому ((Diploma Supplement, DS) , яке використовує систему ECTS та її компоненти.
Що таке Європейська система трансферу та акумуляції кредитів (залікових балів), ECTS? ECTS є орієнтованою на студента системою опису освітніх програм (або учбових планів) шляхом кількісної оцінки їх компонентів у залікових балах (кредитах). Система кількісної оцінки компонентів освітніх програм (предметів, модулів, блоків) у кредитах базується на повному учбовому навантаженні студента, необхідному для осягнення декларованих цілей (знань, умінь, навичок) відповідного компоненту програми.
Чому саме ECTS? Як вона виникла та розвинулася? ECTS впроваджується в Європі з 1989 року і з того часу була перевірена в ході пілотних проектів та удосконалена у 145 європейських університетах. Система дає можливість підтримати мобільність студентів у межах країн-учасниць, забезпечує взаємне визнання учбових досягнень студента за періоди навчання в різних університетах (і навіть різних країнах). Система ECTS дозволяє акумулювати досягнення студента в умовах вибору ним власної траєкторії та темпу навчання. Вона робить учбові програми легкими для читання та порівняння студентам, як місцевим, так і іноземним. Нарешті, ECTS є обов’язковим євростандартом Болонського процесу.
Якими є головні складові ECTS? Вони є такими:
ECTS базується на угоді, що 60 кредитів вимірюють повне учбове навантаження студента за один учбовий рік (відповідно 30 кредитів за один семестр, 20 кредитів – за триместр).
Повне учбове навантаження включає всі види роботи, включно з самостійною роботою студента, підготовкою до іспитів, їх складання, практиками, тощо.
Кредити оцінюють всі компоненти річної учбової програми – модулі, учбові курси, практику, дипломне проектування, тощо і відображують лише кількість учбової роботи, необхідної студенту для їх виконання та засвоєння, у співвідношенні до повного обсягу роботи за учбовий рік (60 кредитів). Кредити не оцінюють складності, або відносного рівня окремих курсів, предметів, або інших компонент учбової програми.
Кредити є також шляхом кількісної оцінки учбових досягнень. Студент отримує кредити лише за ті компоненти програми, в яких досяг сформульованих цілей і виконав всі необхідні роботи , а також склав іспит, або пройшов іншу передбачену учбовим планом форму контролю.
Успішність студентів оцінюється в національній шкалі оцінок. Втім, доброю практикою вважається дублювання національної шкали оцінок успішності в залікових книжках студентів та інших відповідних відомостях в шкалі оцінок ECTS, яка є елементом системи. Наведена нижче порівняльна таблиця дає уявлення про співвідношення української шкали оцінок та шкали ECTS
| Шкала ECTS |
Статистичні критерії шкали ECTS |
Відповідні рівні діючої української шкали успішності |
Співвідношення між національною шкалою та ECTS |
| A - excellent |
кращі 10 % |
відмінно |
5 - відмінно |
| B - very good |
наступні 25% |
добре |
4.5 - дуже добре |
| C - good |
наступні 30% |
4 - добре |
|
| D - satisfactory |
наступні 25% |
задовільно |
3.5 - цілком задовільно |
| E - sufficient |
останні 10 % |
3 - задовільно |
|
| FX |
два типи неуспішних студентів |
незадовільно |
2.5 - недостатньо |
| F - fail |
2 - незадовільно |
Примітка до таблиці: Оцінки двох останніх рядків таблиці стосуються двох різних типів неуспішних студентів. Зокрема оцінка FX означає - «недостатньо, студенту необхідно трохи більше роботи для заліку курсу», тоді як оцінка F означає -«незадовільно, студенту потрібний значний обсяг роботи для заліку курсу». Обидві ці оцінки виставляються у залікові, або екзаменаційні відомості, але не у залікову книжку студента. так само, як це практикується відносно існуючої української оцінки «незадовільно».
На діаграмі 1 можна бачити симетричність та одномодальність розподілу успішних студентів по відсотковому рейтингу в межах статистичних критеріїв шкали ECTS. Як ще й те, що медіаною, і одночасно модою розподілу, в цій шкалі успішності є оцінка “C – good”, яка відповідає українській оцінці «добре».
З чого складається ключовий набір документів системи ECTS? Ключових документів , необхідних для запровадження європейської системи трансферу та акумулювання кредитів, відносно небагато:
Регулярний Інформаційній каталог учбових программ/курсів (Information Package/Course Catalogue), які забезпечує студентам університет, оприлюднений двома мовами (або лише англійською, якщо курси, або програми викладаються англійською) на Web-сайті і/або у вигляді друкованого буклету (буклетів). Каталог складається за стандартизованою формою системи ECTS, доступною в Інтернеті (наприклад _http://www.socleoyouth.be/)
Угода про навчання (Learning Agreement) яка містить перелік курсів, що надаються , погоджений поміж студентом та відповідним підрозділом університету. У випадку кредитного трансферу (пере заліку) угода про навчання укладається поміж студентом, який переводиться, та обома університетами ще до його переходу, і вона негайно оновлюється в разі якихось змін у змісті навчальних програм, або їх переліку. Існує стандартна форма такої угоди (див. §5).
Академічна довідка (The Transcript of Records). Обмін (трансфер) кредитів поміж університетами здійснюється шляхом надання академічних довідок. Академічна довідка, зокрема, описує ( у термінах ECTS) учбові досягнення кожного студента як до, так і після навчання за кордоном, або в іншому університеті. Кожен курс (предмет), який вивчав студент, під час навчання, відображений в академічній довідці не лише кількістю здобутих ECTS-кредитів, але також оцінками за національною шкалою оцінок і за шкалою ECTS. Підписана та завірена академічна довідка надається обом університетам, а також студенту. Існує стандартна для Болонського процесу та системи ECTS форма академічної довідки англійською та іншими мовами (див. §5 цього посібника).
Як отримати ECTS –рівень (сертифікат)? ECTS сертифікація надає університетові статус прозорого та надійного партнера Європейської кооперації в річищі Болонського процесу. Сертифікацію здійснює Генеральний директорат з освіти та культури Європейської Комісії (Брюссель). Документи приймаються щороку до 1 листопада поточного року. ECTS - сертифікація можлива при виконанні невеликої кількості усталених вимог:
ECTS сертифікат надається університетам, які правильно впровадили ECTS на обох циклах навчання (нижчому, бакалавріаті, та вищому, магістратурі) . Сертифікат надається на три роки.
Критеріями надання ECTS-сертифікату є, зокрема, також наявність в університеті зазначених вище ключових документів: Інформаційного каталогу учбових программ/курсів (двома мовами) університету, зразків Угод про навчання та Академічних довідок[1], впровадження та практичне використання ECTS в університеті , а також наявність доказів академічного визнання університету
Університети, які впроваджують та використовують ECTS, повинні призначати як ECTS –координатора університету, так і координаторів у справах ECTS на факультетах, на яких впроваджується система. Персоналії координаторів фігурують, зокрема, у вказаних вище ключових документах. Функції ECTS –координаторів викладені нижче.
Якими є функції призначених офіційних ECTS-координаторів? Ці функції на загал стосуються впровадження та контролю за використанням системи. Проте вони помітно відрізняються на університетському та факультетських рівнях:
Університетський координатор гарантує відповідність університету принципам та механізмам ECTS. Його/її обов’язком є розвиток системи як в університеті, так і за його межами, зокрема в ході програм міжнародного співробітництва, сприяння практичному впровадженню системи, підтримка та навчання координаторів нижчих ланок. Зокрема, у великих університетах важливо, щоби координатор був персоною відповідного рангу, маючою сильні зв’язки та вплив як серед академічних працівників так і серед адміністрації закладу, з добрим знанням як європейських так і державної мов. Обов’язком координатора є також інформування студентів відносно ECTS, підготовка та видання Інформаційних каталогів учбових програм/курсів спільно з координаторами факультетів. Координатор також забезпечує контрактні угоди з відповідними структурами Європейського Союзу, університетами-партнерами, а також грантодавцями (як закордонними так і національними) .
Координатор ECTS на факультеті (в інституті) є контактною персоною для студентів та персоналу факультету по справах системи. Він інформує студентів відносно деталей системи, зокрема, надає інформацію щодо Інформаційних каталогів программ/курсів від університетів-партнерів, допомагає студентам у складанні Угод про навчання, Академічних довідок , Додатку до диплому, тощо. Зв’язки поміж двома університетами у справах навчання студента звичайно відбуваються через факультетських координаторів. Координатор узагальнює та реалізує пропозиції кафедр та викладачів факультету щодо розподілу річної квоти у 60 кредитів відносно існуючих на факультеті курсів та предметів. Він/вона готують певну (факультетську) частину Інформаційного каталогу программ/курсів університету. Необхідна якість – володіння англійською та державною мовами, авторитет серед студентів та персоналу факультету, комунікабельність.
3. Дещо про додатки до дипломів (Diploma Supplement, DS)
Розвиток концепції моделі додатків до дипломів та її мета. Модель додатків до дипломів (Diploma Supplement, DS) була розвинута Європейською Комісією, Радою Європи а також UNESCO/CEPES і має на меті єдиний і стандартизований опис природи, рівня, змісту, наповнення та статусу (nature, level, context, content and status) навчання, яке отримав та успішно засвоїв власник диплому. Додатки до дипломів переслідують мету прозорого та спрощеного міжнародного визнання професійних та академічних кваліфікацій (дипломів, ступенів, сертифікатів, тощо) та їх порівняння.
Чим є додаток до дипломів? DS є гнучким, але не директивним, документом, який покликаний економити гроші, час та робоче навантаження власника на ринку праці. DS є документом, виготовленим та підписаним в університеті, який надав кваліфікацію (ступінь, сертифікат, тощо) за стандартизованою формою Європейською Комісією двома мовами (одна з котрих – англійська). Документ складається з восьми обов’язкових секцій:
1. інформація про власника кваліфікації;
2. інформація про наданий кваліфікаційний рівень;
3. інформація відносно рівня наданої кваліфікації;
4. інформація відносно змісту навчання та осягнутих результатів;
5. інформація відносно функцій, притаманних наданому кваліфікаційному рівню;
6. додаткова інформація;
7. інформація о легалізації (засвідчення) додатку до диплому;
8. стандартизована інформація про національну систему вищої освіти.
Інформація повинна бути надана по всім восьми секціям обов’язково. Якщо за якихось причин певний пункт неможливо висвітлити необхідно в ньому ж надати причини, за якими це не виявилося можливим. Університети повинні забезпечити додаткам до дипломів такий самий рівень захисту (від підробки) та рівень засвідчення (легітимації), який вони забезпечують відповідним дипломам. Опис національної системи вищої освіти, у межах якої власник диплому був кваліфікований, покладається на Національні академічні центри інформації та визнання (NARIC-National Academic Centers of Recognition and Information)[2], його стандартизована форма доступна в Інтернеті ( див., наприклад, _http: // www.enic-naric.net)
Чим не є додаток до диплому?
Він не є вкладкою (додатком до диплому), до якого ми звикли з радянських часів;
Він не є різновидом резюме (CV- Curriculum Vitae)) для вступу на роботу:
Він не є замінником кваліфікаційного диплому, або посвідчення про кваліфікацію:
Він не є автоматичною гарантією визнання кваліфікації;
Що дає додаток до диплому університетам та студентам?
«Читабельність» та можливість уподібнення дипломів;
Конкурентноздатність випускників на ринку праці за кордоном;
Полегшує академічне визнання університету та покращує його реноме за кордоном;
Захищає національну автономію, та національні особливості університету в рамках загальноєвропейського простору вищої освіти;
Як отримати європейський DS - сертифікат? Приблизно так само як і ECTS –сертифікат. Цим займається той самий Генеральний директорат з освіти та ку http://europa.eu.int/comm/education/policies/rec_qual/recognition/diploma_en.htmlльтури Європейської Комісії (Брюссель). Документи приймаються щороку до 1 листопада поточного року. Сертифікація можлива після виконання наступних умов:
Сертифікат надається університетам, які розробили та надали додатки до дипломів відповідно до євростандартів (див. наприклад, _http://europa.eu.int/comm/education/policies/rec_qual/recognition/diploma_en.html ) як на рівні бакалаврі ату, так і на рівні магістратури;
Оскільки у додатках до дипломів опис (зокрема в секції №4 ) учбових здобутків власника диплому спирається на систему кредитів ( ECTS ), впровадження та сертифікація кредитної системи фактично є попередньою умовою DS - сертифікації
Створення Національного академічного центру інформації та визнання (NARIC-National Academic Centers of Recognition and Information) та розробка ним секції №8 (стандартизованого опису національної системи освіти).
Таким чином, на відміну від ECTS –сертифікату, отримання DS –сертифікату університетом є, передусім, лише другим етапом впровадження Болонського процесу. І окрім того, воно можливе лише за підтримки Національного академічного центру інформації та визнання. Який сам ще потребує створення в Україні.
4. Офіційна термінологія Болонського процесу. Глосарій
Визначення та використання термінів помітно відрізняються в різних країнах Європи. Для того, щоб зменшити ризик непорозуміння, наведений нижче офіційний глосарій (предметний покажчик, перелік термінів) має за головну мету розкрити зміст всіх основних термінів, які використовуються в документах, пов’язаних з ініціативами ECTS та Diploma Supplement (ширше кажучи, і з Болонським процесом також). Він частково базується і повністю узгоджений з тими визначеннями, що використовуються у Лісабонській конвенції про визнання кваліфікацій вищої освіти в Європейському регіоні 1997 року.
ECTS Європейська кредитно-трансферна система (розроблена Європейською Комісією). Це система, яка базується на кредитах ECТS (обсягах роботи студентів), розроблених для того, аби сприяти мобільності, переводу та накопиченню кредитів, та для міжнародного визнання завершених періодів навчання за кордоном.
ENIC Європейський національний інформаційний центр з академічного визнання та мобільності (Рада Європи / ЮНЕСКО).
NARIC Національний інформаційний центр з академічного визнання (Європейський Союз та Європейська Економічна Зона). Деякі NARIC також мають повноваження щодо професійного визнання.
АКАДЕМІЧНЕ ВИЗНАННЯ означає визнання курсів, кваліфікацій або дипломів одного (вітчизняного або зарубіжного) вищого навчального закладу іншим. Звичайно розглядається як основа для доступу до подальшого навчання у другому закладі (накопичувальне, кумулятивне визнання) або як визнання, що дозволяє деяке звільнення від повторного вивчення елементів програми (переведення студента з одного інституту до іншого без втрати навчального року). Додатковим типом академічного визнання є визнання навчання, одержаного у будь-якому іншому навчальному закладі (визнання заміщення), яке замінює відповідний період навчання у власному закладі.
АКРЕДИТАЦІЯ це процес, за якого заклад вищої освіти здобуває право присуджувати кваліфікацію (диплом) та/або визнання даної кваліфікації (диплому) від іншого органу вищої компетенції. Таким органом може бути державна, урядова структура, або інший вітчизняний, або зарубіжний вищий навчальний заклад (див. ФРАНШИЗА). Цей термін походить з американської системи освіти і застосовується в деяких європейських країнах аналогічно до терміну „визнання”.
АТЕСТАТ, ДИПЛОМ (CREDENTIAL) термін, який іноді означає кваліфікацію.
ВИЗНАННЯ ДЕ-ФАКТО означає ситуацію нерегламентованого визнання з професійною метою; наприклад, у випадках, коли жодної національної законної процедури легалізації заняття окремою професією не існує або не потребується. Це найбільш проблематична сфера професійного визнання (див. ПРОФЕСІЙНЕ ВИЗНАННЯ та ВИЗНАННЯ).
ВИЗНАННЯ ДЕ-ЮРЕ означає визнання права на роботу в певній країні Європейського Союзу або Європейської Економічної Зони за регламентованою професією (наприклад, медик). Ця ситуація є предметом різноманітних директив Європейського Союзу, згідно з якими, якщо громадянин є абсолютно кваліфікованим професіоналом в одній з держав-членів, він або вона, має право займатися цією професією та бути визнаним як професіонал в іншій державі-члені (див. РЕГЛАМЕНТОВАНА ПРОФЕСІЯ, ПРОФЕСІЙНЕ ВИЗНАННЯ та ВИЗНАННЯ).
ВИЗНАННЯ формальне підтвердження компетентним органом цінності зарубіжної освітньої кваліфікації з точки зору доступу до освітньої та/або трудової діяльності. Це оцінка вартості особистих кваліфікацій. Така оцінка можу бути засвідчена будь-яким типом звіту про якість (в даному випадку) зарубіжної кваліфікації. Визнання засвідчується формальним звітом компетентного затверджуючого органу, який підтверджує цінність кваліфікації в певній області та визначає наслідки цього визнання для носія даної кваліфікації. Наприклад, кваліфікація може бути визнана з метою подальшого навчання за певним рівнем (академічне визнання), з метою підтвердження і використання вченого ступеню, або з метою заняття трудовою діяльністю (професійне визнання) – див. КОМПЕТЕНТНИЙ ЗАТВЕРДЖУЮЧИЙ ОРГАН, КВАЛІФІКАЦІЯ, АКАДЕМІЧНЕ ВИЗНАННЯ та ПРОФЕСІЙНЕ ВИЗНАННЯ. Термін визнання також означає акредитацію вищого навчального закладу іншим органом (див. АКРЕДИТАЦІЯ).
ВИЩА ОСВІТА всі типи навчальних курсів, або сукупності курсів (програми), навчання або надання навичок дослідження на рівні, вищому за середній, які визнаються компетентними органами як такі, що належать до системи вищої освіти. Вища освіта базується на рівні компетенції, знань та вмінь, які як правило набуваються в процесі одержання середньої освіти (див. ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ та НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА). Вища освіта звичайно слідує за середньою освітою у часі і надається вищими освітніми програмами у вищих навчальних закладах. Однак, слід зазначити, що вищі навчальні заклади можуть також надавати курси, які не відносяться до вищого освітнього рівня. І навпаки, заклади, які не вважаються такими, що належать до системи вищої освіти, можуть пропонувати певні програми вищої освіти. Точні визначення вищої освіти та вищих навчальних закладів відрізняються в різних країнах. Наприклад, в деяких країнах, набуття кваліфікації медичної сестри вважається галуззю вищої освіти, в той час як в інших державах набуття даної кваліфікації вважається частиною після шкільної освіти, не будучи власне вищою освітою.
ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД установа, що забезпечує вищу освіту і визнана компетентними органами як така, що належить до системи вищої освіти (див. ВИЩА ОСВІТА та НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА).
ГАРАНТІЯ ЯКОСТІ означає внутрішні та зовнішні заходи, завдяки яким досягається якість забезпечення навчального процесу.
ДИПЛОМ тут означає будь-яку офіційно присуджену кваліфікацію (диплом, атестат, сертифікат, тощо). В деяких системах освіти цей термін означає специфічну категорію або тип кваліфікації. Не використовується у вузькому сенсі в даному документі.
ДОПУСК (ДОЗВІЛ) – захід, або комплекс заходів, що дозволяє кваліфікованим претендентам продовжити здобуття вищої освіти у даному освітньому закладі та/або за даною програмою.
ДОСТУП (до вищої освіти) означає право гідних кандидатів звертатися із проханням та бути допущеними до одержання вищої освіти. Доступ відрізняється за змістом від допуску, який стосується безпосередньо фактичної участі особи в даній програмі вищої освіти.
ЕКСПЕРТ З ОЦІНКИ ДИПЛОМІВ особа, яка приймає авторитетне рішення щодо визнання зарубіжної кваліфікації (диплому) – див. КОМПЕТЕНТНИЙ ЗАТВЕРДЖУЮЧИЙ ОРГАН
КВАЛІФІКАЦІЯ а) вища навчальна кваліфікація: будь-яка ступінь, диплом або інше посвідчення, що надається компетентним органом для атестації успішного завершення вищої навчальної програми; б) кваліфікація, яка надає доступ до вищої освіти: будь-який диплом або інше посвідчення, яке видане компетентним органом для підтвердження успішного завершення освітньої програми і надає власникові права на допущення до вищої освіти (див. ВИЩА ОСВІТА, ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД та НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА). Термін також використовується для позначення будь-якого свідоцтва про вищу освіту, наданого за успішне завершення програми навчання; це загальний термін, який означає широкий спектр вищих навчальних кваліфікацій на різних рівнях та в межах різних країн.
КОМПЕТЕНТНИЙ ЗАТВЕРДЖУЮЧИЙ ОРГАН орган, офіційно призначений для прийняття нормативних рішень щодо визнання зарубіжних кваліфікацій (дипломів).
КРЕДИТ „валюта”(одиниця), яка виступає мірою академічних результатів за певний період на даному рівні. Звичайно асоціюється з кредитно-модульними курсами (див. ECTS).
КУРС частина програми навчання, яка звичайно є автономною та оцінюється окремо. Повна навчальна програма звичайно розділена на декілька курсів.
ЛІСАБОНСЬКА КОНВЕНЦІЯ ПРО ВИЗНАННЯ конвенція Ради Європи/ ЮНЕСКО про визнання кваліфікацій вищої освіти у Європейському регіоні, прийнята і Лісабоні у квітні 1997 року.
МОДУЛЬ окремий та узгоджений навчальний блок. Частина модульної програми навчання, за якої навчальний план розділений на ряд близьких за розміром сегментів.
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА сукупність курсів, різні компоненти якої доповнюють один одного та базуються один на одному з метою забезпечення студента вищою освітньою кваліфікацією (див. ВИЩА ОСВІТА, ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД та КУРС). „Програма” також вказує на академічну область навчання та вимоги, які в сукупності визначають кваліфікацію (див. ОБЛАСТЬ НАВЧАННЯ).
НАВЧАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ специфічні інтелектуальні та практичні вміння, набуті студентом і перевірені успішним завершенням розділу, курсу або всієї навчальної програми.
ОБЛАСТЬ НАВЧАННЯ основні дисципліни або предметні області кваліфікації.
ОЦІНКА а) (закладів або програм) процес встановлення якості освіти вищого навчального закладу або програми; б) (особистої кваліфікації) письмова оцінка або оцінка кваліфікації окремих осіб компетентними спеціалістами; в) (окремих студентів) фактична перевірка здібностей і вмінь студентів в межах програми (наприклад, шляхом проведення іспиту).
ПОКАЗНИКИ РІВНЯ можуть варіюватись від будь-якої загальної інформації про роль даної кваліфікації до високо деталізованих, специфічних звітів про властивості, вміння та компетентність, які потребуються для успішного часткового або повного одержання кваліфікації (див. РІВЕНЬ).
ПРОФЕСІЙНЕ ВИЗНАННЯ означає право на практику та професійний статус відповідного носія кваліфікації. В Європейському Союзі визнання з професійною метою визначене як нормативний акт, згідно з яким компетентний орган у приймаючій державі-члені визнає, що кваліфікація, одержана здобувачем в іншій державі-члені є достатньою для здійснення на даній території професійної діяльності, яка є регламентована законом (див. РЕГЛАМЕНТОВАНА ПРОФЕСІЯ, ВИЗНАННЯ ДЕ-ЮРЕ, ВИЗНАННЯ ДЕ-ФАКТО та ВИЗНАННЯ).
РАТИФІКАЦІЯ (ЗАТВЕРДЖЕННЯ) процес, за якого навчальний заклад вирішує, що дана навчальна програма надає кваліфікацію відповідної якості і стандартів. Це може бути власна програма або програма підлеглого закладу (див. ФРАНШИЗА).
РЕГЛАМЕНТОВАНА ПРОФЕСІЯ означає професії, заняття якими певним чином регламентоване законодавством або адміністративними правилами. Дана професія може бути визнана регламентованою в одній країні і не визнана в іншій (див. ВИЗНАННЯ ДЕ-ЮРЕ).
РІВЕНЬ місце даної кваліфікації у системі вищої освіти. Звичайно, існують національні ієрархії кваліфікацій. Кількість кваліфікаційних рівнів вищої освіти відрізняється різних країнах та/або за різних типів системи вищої освіти (див. ПОКАЗНИКИ РІВНЯ).
ТРАНСКРИПТ (ВИПИСКА, академічна довідка) офіційне свідоцтво або записи успіхів і досягнень студента (академічна довідка). Багато освітніх систем, що базуються на кредитах, використовують детальні транскрипти, які відображають кредити і оцінки за завершені розділи (наприклад, Транскрипт оцінок ECTS).
ФРАНШИЗА ситуація, за якої навчальний заклад погоджується уповноважити інший навчальний заклад (на національному або міжнародному рівні) використовувати апробовану програму, звичайно зберігаючи за собою право загального контролю за змістом, поданням програми, а також надає оцінки та здійснює заходи щодо гарантії якості.
5. Що саме в Європі вважають «доброю практикою» ?
У цьому розділі ми наводимо типову стандартизовану структуру трьох ключових документів, необхідних для отримання ECTS-сертифікату. Такі документи повинні бути розроблені в університеті двома мовами. Тому і наш виклад є частково українським, а частково англійським.
5.1 Структура Інформаційних каталогів программ/курсів
i. Інформація про навчальний заклад: |
|
| § назва і адреса; § академічний календар; § академічні повноваження; § загальний опис навчального закладу (включаючи тип і статус); |
§ перелік освітніх програм, що пропонуються; § процедури допуску/реєстрації; § основні правила університету; § координатор ECTS закладу. |
ii. Інформація про освітні програми: |
|
| Загальний опис: § кваліфікація, що надається; § вимоги для допуску; § освітні та професійні цілі; § доступ до подальшого навчання; § структурна діаграма курсу по кредитам (60 на рік); § підсумковий тест (за наявності такого); § положення про проведення іспитів і оцінювання; § координатор ECTS факультету. |
Опис окремих курсів: § назва курсу; § код курсу; § тип курсу; § рівень курсу; § рік вивчення; § семестр/триместр; § кількість виділених кредитів (на базі навчального плану); § ім’я лектора; § цілі курсу (очікувані результати навчання та набута компетенція); § попередні умови; § зміст курсу; § рекомендована література; § навчальні методи; § методи оцінювання; § мова викладання. |
iii. Загальна інформація для студентів: |
|
| § вартість проживання; § розміщення в гуртожитках; § забезпечення харчуванням; § забезпечення медичними препаратами; § забезпечення особливих потреб студентів; § страхування; § фінансова підтримка студентів; § наявність відділу у справах студентів |
§ навчальне обладнання; § міжнародні програми; § практична інформація для студентів заочної форми навчання; § мовні курси; § наявність інтернатури; § наявність спортивного обладнання; § дозвілля і відпочинок студентів; § наявність студентських асоціацій |
5.2 Зразок Угоди про навчання (Learning Agreement) англійською мовою
Угода про навчання складається поміж інститутами (університетами), один з яких приймає студента на навчання, а інший його надсилає. Зміст угоди зрозумілий з наведеного зразку. Остання частина Угоди заповнюється лише при потребі: в разі якщо в ході навчання змінюються ті, чи інші розділи заздалегідь обумовлених компонентів учбової програми.
ECTS - EUROPEAN CREDIT TRANSFER SYSTEM
LEARNING AGREEMENT
ACADEMIC YEAR 20../20.. - FIELD OF STUDY: .........
Name of student: ................................................
Sending institution:
................................. Country: ..................
DETAILS OF THE PROPOSED STUDY PROGRAMME ABROAD/LEARNING AGREEMENT
Receiving institution:
................................ Country: .......................
| Course unit code (if any) and page no. of the information package .................... |
Course unit title (as indicated in the information package) |
Number of ECTS credits |
| Student’s signature ............................... Date: ............................ |
||
| SENDING INSTITUTION We confirm that the proposed programme of study/learning agreement is approved. |
|
| Departmental coordinator’s signature ........................... Date: ....................... |
Institutional coordinator’s signature .................................. Date: ............................ |
| RECEIVING INSTITUTION We confirm that this proposed programme of study/learning agreement is approved. |
|
| Departmental coordinator’s signature .......................... Date: ....................... |
Institutional coordinator’s signature ................................. Date: ........................... |
Name of student: .....................................................
Sending institution:
................................... Country: ....................
CHANGES TO ORIGINAL PROPOSED STUDY PROGRAMME/LEARNING AGREEMENT
(to be filled in ONLY if appropriate)
| Course unit code (if any) and page no. of the information package ........... ........... (to be continued on a separate sheet) ........... ........... ........... ........... |
Course unit title (as indicated in the information package) ................ ................. ................. ................. |
Deleted course unit o o o o o |
Added course unit o o o o o |
Number of ECTS credits ........ ........ ........ . |
| Student’s signature .............................. Date: .................... |
||||
| SENDING INSTITUTION We confirm that the above-listed changes to the initially agreed programme of study/learning agreement are approved. |
|
| Departmental coordinator’s signature ............................. Date: ........................ |
Institutional coordinator’s signature .................................. Date: ........................... |
| RECEIVING INSTITUTION We confirm bye the above-listed changes to the initially agreed programme of study/learning agreement are approved. |
|
| Departmental coordinator’s signature ............................. Date: ........................ |
Institutional coordinator’s signature ................................. Date: ........................... |
5.3 Зразок європейської Академічної довідки (транскрипту, виписки).
Європейський стандартний «The Transcript of Records» за змістом дещо нагадує звичну нам академічну довідку, проте помітно відрізняється від неї за формою. Крім того, він спирається на оцінки в шкалі ECTS.
ECTS - EUROPEAN CREDIT TRANSFER SYSTEM
TRANSCRIPT OF RECORDS
| NAME OF SENDING INSTITUTION: .......................................... Faculty/Department of ................................................... ECTS departmental coordinator: ............................................. Tel.: ............... Fax: ................ e-mail box: ...................... |
| NAME OF STUDENT: ........................ First name: ..................... Date and place of birth: ............................. (sex) :................. Matriculation date: ................... Matriculation number: ..................... |
| NAME OF RECEIVING INSTITUTION: ....................................... Faculty/Department of .................................................. ECTS departmental coordinator: ............................................ Tel.: ............... Fax: ................ e-mail box: ..................... |
| Course Unit code (1) |
Title of the course unit |
Duration of course unit (2) |
Local grade (3) |
ECTS grade (4) |
ECTS credits (5) |
|
|
to be continued on a separate sheet |
Total: ..... |
|||||
| (1) (2) (3) (4) (5) see explanation on back page Diploma/degree awarded: ................................................. Date Signature of registrar/dean/administration officer Stamp of institution: NB : This document is not valid without the signature of the registrar/dean/administration officer and the official stamp of the institution |
||||||
Коментар: звернімо увагу читачів, що останні два документи (Угода про навчання, та Академічна довідка спираються на перший документ - Інформаційний каталог программ/курсів університету, в якому за поданою вище структурою, описані всі учбові програми підготовки з усіх спеціальностей, за якими веде підготовку університет. Зрозуміло, що такий каталог є досить об’ємним двомовним документом (скоріше навіть не буклетом, а справжньою книгою - довідником щодо університету). Такі інформаційні каталоги останніми часами рекомендують також розміщувати на Web-сайтах університетів для спрощення доступу до них.