Перехід до постіндустріального етапу розвитку економік розвинутих країн поставив перед їхніми системами освіти нові завдання, оскільки стала очевидною неадекватність рівня підготовки фахівців потребам суспільства, що базується на економіці знань. При переході до нового етапу розвитку виникають нові вимоги до особистості, які обумовлені специфікою творення новітнього знання, тому суттєво зростає роль освіти та науки, і вони стають чи не найголовнішою рушійною силою суспільного розвитку.
Нові вимоги до професійної підготовки фахівців не можуть бути реалізовані без істотного підвищення якості дошкільної та шкільної освіти. Показник якості цієї освіти не може зводитися до оцінки формування спеціальнопредметних знань, вмінь і навичок, а необхідно оцінювати ступінь сформованості в особистості життєвих компетенцій (соціальних, мотиваційних та функціональних). Дуже важливо оцінити здатність і готовність кожного учня самовизначатися, самореалізовуватися і саморозвиватися.
Наразі у школі не тільки не оцінюється рівень опанування учнями життєвими компетенціями, а й оцінка рівня знань, вмінь і навичок з конкретних дисциплін суттєво відрізняється у різних школах. Тому в різних школах однакову оцінку, наприклад з математики, можуть мати учні, рівень підготовки яких суттєво відрізняється. Це явище має місце навіть в одній школі, в різних вчителів.
Причин такого стану речей в освітянській сфері багато, як економічних, так і моральних, як об’єктивних, так і суб’єктивних. Вони, в основному, відомі не лише широкому загалу, а й керівництву держави.
Останнім часом зроблені суттєві кроки щодо врегулювання ситуації і одним з них, безумовно, є початок введення зовнішнього незалежного тестування.
Один цей захід не вирішить усіх проблем галузі, але він є кроком у правильному напрямі. В цілому технологія проведення незалежного тестування виключає можливість зовнішнього втручання в оцінювання знань, вмінь і навичок учня.
Слабким місцем є забезпечення самостійності виконання тестів учнями. Необхідно виключити можливість присутності фахівців в аудиторіях, де проводиться тестування з даного предмета. Якщо цього не буде зроблено, то великі кошти, що виділені на цей захід, будуть витрачені марно.
При проведенні незалежного тестування в Харківському національному економічному університеті для охорони були запрошені військові і жоден викладач університету, ані будь-який інший фахівець не міг пройти в аудиторію та втрутитися в процес виконання тестування. Присутні були тільки технічні фахівці центру незалежного тестування, які до розпаковки контейнерів з тестами теж не мали уявлення про їхній зміст.
У суспільстві існують деякі забобони відносно тестів. Вони, як правило, обумовлені недостатнім знанням предмета. Існує спрощене уявлення, що тестами можна перевірити ступінь засвоєння тільки елементарних понять. Добре розроблена система тестування може бути використана для перевірки ступеня оволодіння не тільки рутинними операціями, а й для виконання творчих завдань. Усе залежить від кваліфікації розробників системи тестів.
На рівні держави незалежне зовнішнє тестування, на мою думку, дозволяє:
1. Кількісно оцінити рівень викладання кожної дисципліни конкретним учителем у конкретній школі, в цілому по району, місту, області, що вкрай необхідно для управління якістю освіти. Йдеться тільки про первинну кількісну оцінку, оскільки реальна оцінка педагогічної роботи може бути зроблена з урахуванням багатьох інших просторово-часових чинників.
2. Сформувати єдині для всієї країни базові вимоги до знань, умінь та навичок із кожної дисципліни – реальний державний стандарт, і оцінювати надалі ступінь його засвоєння.
3. Практично ліквідувати можливість адміністративного втручання у процес оцінювання знань учнів.
4. Знизити соціальну напругу у суспільстві, яка обумовлена недовірою абітурієнтів, батьків та широкого загалу в цілому до об’єктивності оцінювання знань на випускних та вступних іспитах.
5. Формувати реальну основу зниження рівня хабарництва у школах та ВНЗ, яка базується на порушенні об’єктивності оцінюванні знань школярів та абітурієнтів.
6. Формувати у дітей віру у справедливість та налаштовувати їх на розбудову свого життя власною працею, а не на пошук обхідних маневрів для отримання завищених оцінок.
7. Налаштовувати батьків на організацію набуття їхніми дітьми реальних знань, а не на купівлю оцінок.
В Харківському національному економічному університеті третій рік поспіль використовується комбінована система відбору абітурієнтів. Вона складається з чотирьох частин.
1. Система олімпіад для відбору креативних, з точки зору економіки, учнів. У цьому році прийнято 55 осіб – це 9,4% від бюджетного замовлення, та 3,7% від загального набору (1500 осіб).
2. Зарахування СЕРТИФІКАТІВ зовнішнього оцінювання, що були видані „Українським центром оцінювання якості освіти”. Це тестування проводилося для всіх випускників шкіл трьох областей України і, в тому числі, у Харківській області. У цьому році прийнято від абітурієнтів 342 сертифікати з математики та 462 – з української мови, поступило з них на бюджетне навчання 164 особи – це 30% від бюджетного замовлення, всі інші поступили на контрактну форму навчання – це 31% від загального набору.
3. Тестування 9-10 липня абітурієнтів університету „Українським центром оцінювання якості освіти” та держана підсумкова атестація на базі ВНЗ. Фахівці цього центру розробили тести і провели тестування наших абітурієнтів. Перевірка здійснювалася комп’ютерами в Києві, а результати були передані по електронній пошті 13 липня та вивішені на сайт університету. У цьому році прийнято за цими формами близько 50% від бюджетного замовлення, а решта – на контрактну форму навчання і приблизно 65% від загальної кількості зарахованих на навчання.
4. Пільговий контингент та квоти для іноземців складають 9,4% від державного замовлення.
Треба підкреслити, що це попередні дані, оскільки багато лежить копій документів. Досвід минулого року показує, що відсоток осіб з сертифікатами на бюджетній формі навчання зменшиться.
Олімпіади
Використання олімпіад обумовлено тим, що, на мою думку, сучасний розвиток тестових систем поки що не дозволяє оцінити рівень спеціальної креативності особистості (у нашому випадку економічної креативності).
Тільки ситуаційні завдання, які містять збиткову або недостатню інформацію і потребують виявлення, формулювання проблеми та зведення її до математичної задачі, можуть дійсно показати творчі здібності абітурієнта. Відбір найбільш креативних учнів може бути здійснено через спеціальні олімпіади. Вже сім років в університеті проводяться всеукраїнські олімпіади „Економіст” та „Відмінник – економіст”, для участі в яких направляються кращі учні з усіх регіонів. В олімпіадних завданнях дві з п’яти задач потребують творчого підходу. Аналіз результатів показує, що з року в рік кількість абітурієнтів, які вирішують хоча б одну з цих задач, не перевищує 10%. Це приблизно 70-100 осіб (залежно від року).
Через ці олімпіади університет збирає з усієї України талановиту молодь, яка в майбутньому стане інтелектуальною елітою держави у сфері економіки.
Вкрай низький рівень математичної, комп’ютерної та економічної підготовки примусив університет створити підготовчі курси, де протягом 6-10 місяців йде підготовка абітурієнтів. Це дало свої результати. Аналіз, проведений протягом 6 років, показав, що кожного року 70-80% абітурієнтів, що навчалися на наших підготовчих курсах, через тестування або через олімпіади, але все ж поступили до університету. Наприклад, у цьому році через підкурси пройшли 1267 осіб. Поступило до університету 985 осіб (78%). З них на бюджетну форму навчання поступило 359 осіб (36%), на контрактну форму навчання – 626 осіб (61%).
Зовнішнє тестування
Протягом останніх років ми вели моніторинг співвідношення оцінок атестату з математики та української мови з відповідними оцінками, що отримують абітурієнти на зовнішньому тестуванні. Результати надані на рис. 1, 2, 3, 4.
Очевидно, що з математики оцінка атестату в середньому завищена відносно всіх видів випробувань (на 3 бали) і, зокрема:
до загальноукраїнського тестування – на 2 бали;
до липневого тестування в університеті – на 4 бали;
до університетської олімпіади на – 4 бали.
Розподіл балів з математики відмінників надано на рис. 5.
Ми бачимо, що далеко не всі медалісти підтверджують відмінний рівень на вступних іспитах і не поступає навіть на контрактну форму 15-25%.
Кількість медалістів серед абітурієнтів університету коливається з року в рік у межах 22-23% (400-500 осіб). Із них поступає до університету 75-85%, на бюджет – 50-60%.
Ті медалісти, які поступили і навчаються в університеті на різних курсах, показують кращі результати:
середній бал медалістів в університеті – 9,2 бала;
середній бал не медалістів – 7,9 бала.
З української мови оцінки атестатів і тестування також суттєво відрізняються в бік завищення.
У цілому проведення вступної кампанії за допомогою „Українського центру оцінювання якості освіти” відповідає інтересам університету, оскільки головна мета для нас – не визначити абсолютний рівень знань, умінь та навичок кожного абітурієнта, а провести ранжування тих, хто подав до нас документи, за рівнем опанування базовими знаннями, вміннями та навичками з математики та української мови для того, аби тих, хто має вищу суму балів, зарахувати на бюджет, з меншими балами – на контракт, а тим, хто набере більш низькі бали, відмовити у прийомі.
Рис. 1
Рис. 2
Рис. 3
Рис. 4
Рис. 5