Методика визначення рейтингів університетів України «Топ-200 Україна»

МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ РЕЙТИНГІВ УНІВЕРСИТЕТІВ УКРАЇНИ «ТОП-200 УКРАЇНА»

Методика визначення рейтингів університетів України «Топ-200 Україна»

1. Загальні положення

Виконавцем проекту «Визначення рейтингів найкращих 200 вищих навчальних закладів України» виступила кафедра ЮНЕСКО (далі кафедра ЮНЕСКО) «Вища технічна освіта, прикладний системний аналіз та інформатика» (Україна) на підставі меморандуму, укладеного між цією кафедрою та центром ЮНЕСКО—СЕПЕС. Згідно із зазначеним меморандумом, кафедрі доручається виконати комплекс заходів із впровадження в Україні напрацьованих міжнародною експертною групою IREG (International Rankings Expert Group) методик і процедур рейтингової оцінки діяльності університетів і навчальних програм.

Для участі у зазначеному проекті були запрошені всі вищі навчальні заклади (виші) України III, IV рівнів акредитації. З метою його практичної реалізації розроблено анкету, показники якої включали відомості, що характеризують науково-педагогічний потенціал вишу, дані про його міжнародну діяльність і про якість підготовки студентів. Відповіді на запитання анкети приймалися лише за наявності особистого підпису ректора вишу.

Крім цього використовувалася інформація з довідника Міністерства освіти і науки України та з бази даних інформаційно-виробничої системи «Освіта». Відповідно до Берлінських принципів для максимальної об'єктивності визначення рейтингів вишів застосовувалися лише показники, які мають однозначне трактування, можуть бути легко перевірені представниками громадськості й за допомогою яких можна порівнювати між собою університети, що належать до різних груп.

2. Критерії, індикатори та вагові коефіцієнти

Діяльність вишів визначалася за допомогою загального індексу рейтингової оцінки — Іо. Цей індекс є інтегральним і визначається трьома комплексними критеріями (індексами): Іо = Інп + Іо + Імп, де Інп — індекс якості науково-педагогічного потенціалу, значення якого змінюються в діапазоні [0—50%]; Іо — індекс якості навчання, що змінюється в діапазоні [0—30%]; Імп — індекс міжнародного визнання, змінюється в діапазоні [0—20%].

Кожен комплексний критерій визначається групою індикаторів, перелік яких з відповідними ваговими коефіцієнтами наведено в таблиці.

Вагові коефіцієнти визначалися групою фахівців високого рівня у сфері науки й освіти із застосуванням методу експертної оцінки.

Для порівняння діяльності різних вишів України всі індикатори та критерії, як і загальний індекс рейтингової оцінки, були приведені до нормованої форми таким чином, щоб вони змінювалися в діапазоні [0—100]. Це дасть можливість порівнювати діяльність українських університетів із найкращими світовими, які щороку визначаються (певною мірою за подібними критеріями) Інститутом вищої освіти Шанхайського університету «Цзяо Тун» (Institute of Higher Education of the Shanghai Jiao Tong University — Top 500) та експертною групою при газеті Times (Times Higher Education Supplement — Тop 200).

3. Визначення індикаторів

Індикатори 1—9 у таблиці визначалися шляхом прямих замірів. Індикатори 1—7 приводилися до нормованої форми шляхом віднесення їхніх значень до загальної кількості науково-педагогічного складу вишу, а індикатори 8 і 9 нормувалися стосовно загальної кількості студентів у навчальному закладі.

Співвідношення кількість магістрів — кількість бакалаврів і спеціалістів (індикатор 10) визначалося за формулою

де М — кількість студентів вишів, які отримали диплом магістра;

В — кількість студентів вишів, які отримали диплом бакалавра;

С — кількість студентів вишів, які отримали диплом спеціаліста;

 — коефіцієнт масштабування, що використовується для приведення зміни індикатора 10 до діапазону [0 —100].

Масштаб вишу (індикатор 11) визначався за формулою

де Р — загальна кількість студентів в окремому виші;

Pc — середня, на один навчальний заклад, кількість студентів для досліджуваної групи.

де Pci — кількість студентів в окремому виші; N = 200.

Індикатор 12 визначався шляхом прямого заміру з подальшим нормуванням шляхом віднесення його значення до загальної кількості студентів у виші.

Індикатори 13—16 отримували шляхом прямих замірів з використанням веб-сайтів, наведених у таблиці асоціацій.

Значення всіх індикаторів приводилися до діапазону [0—100] при введенні відповідних коефіцієнтів нормування.

На першому етапі визначення рейтингів вишів України застосовувалися лише кількісні критерії та індикатори. З використанням якісних характеристик діяльності вишів були пов'язані значні труднощі через відсутність в Україні достатнього досвіду, професійного потенціалу й організаційних основ для незалежного й об'єктивного застосування методів експертної оцінки такої масштабної системи, якою є вища освіта. Міжнародна наглядова рада та кафедра ЮНЕСКО сподіваються, що в наступні роки методика визначення рейтингів університетів України ґрунтуватиметься як на кількісній, так і на якісній (експертній) оцінці.

4. Практичне визначення рейтингів університетів України

Доповідь про зазначену методику була представлена на Третій зустрічі міжнародної експертної групи IREG з визначення рейтингів університетів, яка відбулася 18—20 травня 2006 року в Берліні (Німеччина). У ній узяли участь 47 експертів з 20 країн світу, зокрема й з України.

Схваливши наведену методику, експерти IREG зазначали, що для України вкрай важливо приєднатися до міжнародної діяльності в названій сфері з метою напрацювання та практичного використання виважених і науково обґрунтованих підходів як до внутрішньої, так і до зовнішньої оцінки рейтингів вітчизняних університетів.

За погодженням з міжнародною наглядовою радою кафедрою ЮНЕСКО були визначені рейтинги 200 найкращих вишів України, незалежно від форм власності, за даними на кінець 2006 року.

Крім загальної рейтингової таблиці для найкращих 200 вишів, були визначені рейтинги за такими групами університетів:

  • Класичні
  • Технічні
  • Технологічні
  • Педагогічні
  • Медичні
  • Юридичні
  • Заклади економіки, управління та торгівлі
  • Аграрні
  • Будівельні та транспортні
  • Заклади недержавної форми власності.

Для вишів, які не надали даних про свою діяльність, рейтинги не визначалися.

5. Використані джерела

1. The Berlin Principles of Ranking of Higher Education Institutions. The Proceedings of 2nd Meeting of the International Rankings Expert Group (IREG): «Methodology and Quality Standards of Rankings», 18-20 May 2006, Berlin, Germany.

2. Jan Sadlak, Liu Nian Cai. The World-Class University and Ranking: Aiming Beyond Status. UNESCO-CEPES, Shanghai Jiao Tong University, Cluj University Press, 2007 — 379 p.

3. Methods of Determination of University Ranking in Ukraine. UNESCO Chair «Higher Technical education, applied system analysis and informatics». The Proceedings of 2nd Meeting of the International Rankings Expert Group (IREG): «Methodology and Quality Standards of Rankings», 18-20 May 2006, Berlin, Germany.

Таблиця. Індикатори, що використовуються при обчисленні рейтингу вишів України

Критерій № Індикатори Вагові коефіцієнти
Якість науково-педагогічного потенціалу (0-50%) 1 Кількість штатних співробітників, обраних академіками НАН України 27,5
2 Кількість штатних співробітників, обраних члени-кореспондентами НАН України 13,5
3 Кількість професорів серед штатних співробітників вишів 2,6
4 Кількість доцентів серед штатних співробітників вишів 0,6
5 Кількість докторів наук серед штатних співробітників вишів 2,5
6 Кількість кандидатів наук серед штатних співробітників вишів 0,5
7 Кількість штатних співробітників, нагороджених Державною премією в галузі науки і техніки або Державною премією ім. Т. Шевченка 2,8
Якість навчання (0-30%) 8 Кількість студентів – переможців і призерів міжнародних олімпіад (конкурсів) 7,5
9 Кількість студентів – переможців і призерів загальноукраїнських олімпіад (конкурсів) 1,5
10 Співвідношення кількості магістрів до кількості бакалаврів і спеціалістів 7
11 Масштаб вишу 14
Міжнародне визнання (0-20%) 12 Кількість іноземних студентів 1
13 Членство навчального закладу в Європейській асоціації університетів 7
14 Членство навчального закладу у Великій хартії університетів 6
15 Членство навчального закладу в Євразійській асоціації університетів 3
16 Членство навчального закладу в мережі університетів країн Чорноморського регіону 3
Сума = 100%     Сума = 100%

За матеріалами Газети "Дзеркало тижня"