У запропонованому Міністерством освіти і науки для ознайомлення громадськості законопроекті про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» суттєвих змін зазнав розділ ІІІ. Власне, змінено навіть назву цієї частини: до слів «Стандарти вищої освіти», які становили назву третього розділу у попередньому варіанті документу, додано «Зміст вищої освіти». Це робить даний розділ в певному сенсі основою всього закону.
Що автори проекту закону розуміють під «змістом освіти»? Згідно до статті 11, зміст вищої освіти зумовлюється суспільними вимогами до рівня кадрів з вищою освітою і визначається стандартами вищої освіти для освітньо-кваліфікаційних (освітньо-наукового) рівнів з напрямів і спеціальностей, зазначених у відповідному переліку напрямів і спеціальностей. У документі також принципово по новому визначено стандарти вищої освіти. Стандарт вищої освіти – сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього-кваліфікаційного (освітньо-наукового) рівня випускника вищого навчального закладу, змісту освіти, термінів навчання і засобів діагностики якості освіти відповідних напрямів і спеціальностей. Стандарти вищої освіти є основою оцінки якості вищої освіти за певними освітньо-професійними (освітньо-науковою) програмами відповідних освітньо-кваліфікаційних (освітньо-наукового) рівнів, а також якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів усіх типів незалежно від їх підпорядкування і форм власності. До стандартів вищої освіти входять: освітньо-кваліфікаційні (освітньо-наукова) характеристики; освітньо-професійні (освітньо-наукова) програми; засоби діагностики якості освіти. Освітньо-кваліфікаційна (освітньо-наукова) характеристика визначає цілі освітньої і професійної підготовки випускника вищого навчального закладу, його компетентності, інші соціально важливі якості, систему виробничих функцій і типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації, а також сферу застосування праці випускника в структурі галузей економіки держави. Освітньо-кваліфікаційні (освітньо-наукова) характеристики, розробляються з кожного напряму (спеціальності) для відповідних освітньо-кваліфікаційних (освітньо-наукового) рівнів і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі праці та соціальної політики та іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у підпорядкуванні вищі навчальні заклади. Освітньо-професійна (освітньо-наукова) програма визначає нормативний зміст підготовки кадрів з вищою освітою та нормативний термін навчання за певним напрямом (спеціальністю) відповідного освітньо-кваліфікаційного (освітньо-наукового) рівня і містить: перелік нормативних навчальних дисциплін, обсяг часу, відведеного для їх вивчення, форми підсумкового контролю; програми нормативних навчальних дисциплін; нормативний термін навчання. Освітньо-професійні (освітньо-наукові) програми розробляються з кожного напряму (спеціальності) відповідних освітньо-кваліфікаційних (освітньо-наукового) рівнів і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки за погодженням з іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у підпорядкуванні вищі навчальні заклади.. Програма навчальної дисципліни містить виклад змісту навчальної дисципліни, послідовність її вивчення, перелік знань та вмінь, критерії підсумкового контролю, перелік рекомендованих підручників, інших методичних та дидактичних матеріалів. Програми нормативних навчальних дисциплін затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки за погодженням з іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у підпорядкуванні вищі навчальні заклади. Засоби діагностики якості освіти визначають стандартизовані методики та систему формалізованих завдань, які призначені для кількісного та якісного оцінювання досягнутого особою рівня сформованості знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних та громадянських якостей і використовуються для встановлення відповідності рівня якості вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти. Засоби діагностики якості вищої освіти розробляються з кожного напряму (спеціальності) для відповідних освітньо-кваліфікаційних (освітньо-наукового) рівнів і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки за погодженням з іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у підпорядкуванні вищі навчальні заклади. Стандарт вищої освіти містить державну компоненту та компоненту вищого навчального закладу (наукової установи). Державна компонента містить: освітньо-кваліфікаційну (освітньо-наукову) характеристику; освітньо-професійну (освітньо-наукову) програму в частині переліку нормативних навчальних дисциплін, обсягу часу, відведеного на їх вивчення, форми підсумкового контролю, програм нормативних навчальних дисциплін та терміну навчання; засоби діагностики якості вищої освіти в частині нормативних навчальних дисциплін. Державна компонента стандартів вищої освіти є обов’язковою для всіх вищих навчальних закладів незалежно від форми власності та підпорядкування. Компонента вищого навчального закладу (наукової установи) містить: варіативну складову освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми в частині переліку варіативних навчальних дисциплін, обсягу часу, відведеного на їх вивчення, та форми підсумкового контролю; засоби діагностики якості вищої освіти в частині варіативних навчальних дисциплін. Варіативні навчальні дисципліни визначаються вищим навчальним закладом (науковою установою) з урахуванням спеціалізацій, напрямів і спеціальностей, наукових і науково-технічних досягнень вищого навчального закладу, а також з метою задоволення освітніх і професійних потреб осіб, що навчаються, замовників освітніх послуг, ринку праці. Перелік спеціалізацій підготовки визначається вищим навчальним закладом (науковою установою). Вищі навчальні заклади (наукові установи) на підставі освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми розробляють навчальний план з кожного напряму (спеціальності), який визначає перелік та обсяг в нормативних і варіативних навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного та підсумкового контролю. Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік, складається робочий навчальний план. Навчальний і робочий навчальний плани є нормативними документами вищого навчального закладу (наукової установи) і затверджуються його керівником.