С. Ніколаєнко розповів про зарплати викладачів і права студентів

Під час виступу перед студентами та науково-викладацьким колективом Національного університету «Львівська політехніка» міністр освіти і науки України С. Ніколаєнко повідомив про те, що порівняно з минулим роком витрати на вищу школу з держбюджету зросли майже на 20%.

Зокрема, на фінансування ВНЗ першого-другого рівнів акредитації виділено 1,278 млрд. грн., а ВНЗ третього-четвертого рівнів – 5,267 млрд. грн. З цих коштів 25 мільйонів гривень припадає на ремонт і реконструкцію гуртожитків і понад 75 мільйонів – на добудову та будівництво навчальних корпусів і гуртожитків. Підвищені витрати з бюджету компенсують і підвищення соціального статусу науково-педагогічного працівника, що втілилося в підвищенні заробітних плат вузівським співробітникам у зв'язку із запровадженням Єдиної тарифної сітки: з 1 червня оклад планують збільшити на 19,2%, а до кінця року – на 40%. Передбачено доплати за вчені звання (професору – до 33%, доценту – до 25%) і ступені (доктору наук – до 25%, кандидату – до 15%). Збільшився й обсяг тих, хто навчається за рахунок державного бюджету: держзамовлення на бакалаврів зросло на 1% і становило 57%, а для молодшого спеціаліста – 62%. Важливим кроком, на думку міністра, стало запровадження нового переліку галузей знань і напрямів підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, затвердженого постановою КМУ від 13.12.2006 №1319. На сьогодні у вищих навчальних закладах України найбільшим попитом користуються міжнародні, економічні, юридичні, мовні спеціальності та напрями психології й соціології; а професії архітектора, будівельника, програміста, інженера, поліграфіста, механіка залишаються дефіцитними. Проблемою номер один Ніколаєнко назвав загальну якість української освіти, зокрема вищої. Важливу роль у забезпеченні якості вищої освіти, за словами міністра, відіграє студентське самоврядування. У зв'язку з цим МОН України вніс важливі зміни до статей Закону про вищу освіту, що стосуються органів студентського самоврядування, які розширили повноваження студентських органів. Зокрема, передбачено десятивідсоткове представництво студентів у вчених і педагогічних радах, виборах ректорів, деканів і завідувачів кафедр, роботі комісій з ліцензування та акредитації ВНЗ; очікується також входження представника студентства до складу Державної акредитаційної комісії.