Творення вітчизняної освіти
нової якості
Звіт
Міністра освіти і науки України
Ніколаєнко Станіслава Миколайовича
за роботу з 4 лютого 2005 року по грудень 2007 року.
Зміст
1. Відновлення престижу праці вчителя. Демократизація освітнього процесу.
2. Фінансування освіти.
3. Соціальний захист педагога. «Щасливий вчитель – щасливий учень – щаслива Україна»
3.1.Реформування заробітної плати педагогів.
3.2.Житло – вчителям .
4. Підвищення якості й доступності вищої освіти.
4.1.Розв‘язання проблем студентства.
5. Кадрова політика.
6. Зовнішнє оцінювання якості знань учнів.
7. Оновлення професійно – технічної освіти.
8. Подолання морально-духовної кризи, патріотичне та фізичне виховання.
9. Зміцнення матеріально-технічної бази навчальних закладів.
10. Підручники.
11. Інформатизація та технічні засоби навчання.
12. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність.
13. Міжнародна діяльність.
14. Нові Державні програми.
15. Законодавчі ініціативи МОН.
Освіта – повинна залишатися пріоритетом
внутрішньої політики держави
«Якісна освіта – це новий, кращий рівень життя, який отримує людина, застосовуючи здобуті знання в різних сферах свого життя. У результаті вся держава живе краще і має високий рейтинг на світовій арені» - саме такою є позиція Станіслава Ніколаєнко, яка обумовила роботу міністерства впродовж трьох років .
Добрий початок і позитивну динаміку змін, які почали відбуватися в українській освіти з 2005 року, було закладено послідовною працею народного депутата, голови комітету Верховної Ради України з питань освіти і науки Станіслава Ніколаєнка над законодавчою базою освіти в парламенті з 1994 року. Він став розробником більше 70-ти освітянських законів, зокрема законів "Про освіту", "Про дошкільну освіту", "Про загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про вищу освіту", "Про інтелектуальну власність", "Про антарктичну діяльність". Перший наказ міністра С.Ніколаєнка стосувався подолання бюрократизації в освіті і викликав схвальні відгуки всіх педагогів.
Під час прийняття в 1996 р. Конституції України, зокрема ст.53, Станіслав Ніколаєнко наполіг на введені норми про обов'язкову безкоштовну повну середню освіту. Тоді це дало змогу зберегти від руйнації більше 11 тис. середніх шкіл, щорічно повертати до школи до 60 тисяч дітей, не викинути на вулицю більше 100 тисяч учителів. Сьогодні це дає Україні шанс стати заможною, демократичною, соціально справедливою державою.
У 2002 році було зініційовано народним депутатом С.Ніколаєнком створення Громадської Ради освітян і науковців якою було розроблено програму «Сім кроків щодо виведення освіти України з кризи». Її було покладено в основу державної політики, вона знайшла відображення в концепції програми Кабінету Міністрів України «Стратегії розвитку освіти на 2006-2011 роки».
З ініціативи міністра в травні 2005 року в Полтаві відбувся за участю Президента Всеукраїнський учительський форум, рішення якого стало основою діяльності МОН.
За даними звіту незалежної міжнародної організації Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) за 2007 рік, Україна серед 145 країн світу в рейтингу конкурентності перебуває на 73-й позиції. Однак показники з проблем освіти є набагато вищими: якість початкової освіти - 49-те місце, доступ до вищої освіти - 17-те, якість математичної і природничої освіти - 44-те, якість освітньої системи - 47-ме.
1. Відновлення престижу праці вчителя. Демократизація освітнього процесу.
Першочерговим завданням для міністерства стало відновлення престижу праці вчителя. Було зроблено системні кроки на піднесення престижу праці, а саме: підвищення більше ніж утричі заробітної плати, введення доплат за стаж, виплата лікувальних, позитивні зрушення в наданні житла, погашення боргів за ст.57 Закону «Про освіту».
Вперше за роки незалежності України було запроваджено звання «Народний учитель України» та державні премії в галузі освіти. Другий рік поспіль свято «День працівника освіти» відзначається на загальнодержавному рівні.
Також з ініціативи Міністерства освіти і науки України з 2007 року запроваджено нагрудні знаки:
«Імені О.А. Захаренка», яким нагороджуються педагоги за організацію педагогічної та культурно-просвітницької роботи серед населення, популяризацію кращих надбань загальноосвітніх шкіл у здійсненні навчально-виховного процесу та духовного зростання учнівської молоді.
«Імені І. Г. Ткаченка», яким нагороджуються педагоги, які впроваджують сучасні методи теорії і практики трудового навчання та виховання, поєднують виробниче навчання з продуктивною працею.
У жовтні 2007 року на День учителя цими відзнаками було нагороджено видатних педагогів України, в т.ч. і рідних І.Г.Ткаченка та О.А.Захаренка.
Найголовніше, що ініціативи міністра відзначати кращих вчителів підтримано в усіх регіонах. На сьогодні в різних областях запроваджено 132 обласні премій та 487 районних. Наприклад, в АР Крим виділено 25 премій по 10 тис. грн кожна, 20 премій по 10 тис.грн. в Луганській області.
Демократизація освітнього процесу виявилась у створенні п‘яти громадських рад та колегій при МОН з питань дошкілля, середньої, вищої, професійно-технічної освіти і науки. На практиці почала діяти державно-громадська модель управління освітою і наукою. Ефективно працюють батьківські, учнівські і студентські органи самоврядування. Вперше до проблем ліцензування, атестації ВНЗ залучено громадськість, депутати місцевих рад.
2. ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТИ
Вперше в історії незалежної України фінансування вітчизняної освіти зросло з 5% до 7% ВВП. Аналогічні витрати на освіту в Європі нині спостерігаються лише в окремих скандинавських країнах.
Завдяки активній позиції Міністра освіти і науки за останні три роки витрати на освіту зросли з 14,9 млрд грн (2004 рік) до 43 млрд грн (2007 рік). У 2008 році видатки на освіту складатимуть близько 56 млрд. грн.
Діаграма 2.Бюджетні витрати на освіту
З ініціативи МОН у проекті бюджету на 2008 рік закладено такі видатки:
· на надання молодим громадянам пільгових довгострокових кредитів для здобуття вищої освіти у вищих навчальних закладах (14,7 млн. гривень);
· на реалізацію програми «300 шкіл» з метою ліквідації аварійних ситуацій в навчальних закладах - 300 млн. гривень;
· на видання, придбання, зберігання й доставку підручників та посібників для учнів і студентів - 130,0 млн. гривень;
· на інформатизацію вищих навчальних закладів,забезпечення професійно-технічних і вищих навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання - 27,1 млн. гривень;
· на забезпечення шкіл сучасними технічними засобами навчання з природничо-математичних і технологічних дисциплін - 15,8 млн. гривень;
· на пільговий проїзд студентіві учнів професійно-технічних училищ у залізничному, автомобільному та водному транспорті - 31,9 млн. гривень;
· на придбання шкільних автобусів для перевезення дітей, які проживають у сільській місцевості - 70 млн. гривен. (кошти перенесено із спецфонду до загального);
· на комп'ютеризацію та інформатизацію загальноосвітніх навчальних закладів районів - 161,6 млн. гривень, як субвенція місцевим бюджетам;
· на продовження експерименту у Львівській, Харківській областях та місті Києві щодо передачі професійно-технічних навчальних закладів на фінансування з місцевих бюджетів - 482,2 млн. гривень;
· на реалізацію державної цільової соціальної програми "Школа майбутнього" на наступний рік враховано 55,6 млн. грн.;
· на надання кредитів на будівництво (придбання) житла для науково-педагогічних та педагогічних працівників - 30 млн. грн.;
· на реалізацію програми «Студентський гуртожиток» для учнів професійно-технічних та студентів вищих навчальних закладів - 52 млн. гривень;
· на здійснення Програми «300 шкіл» з метою ліквідації аварійних ситуацій 300 млн. грн.
3. Соціальний захист педагога.
«Щасливий Учитель – щасливий учень – щаслива України»
3.1. Реформування заробітної плати педагогів.
Очоливши Міністерство освіти і науки, у лютому 2005 року Станіслав Ніколаєнко вважав пріоритетною проблему соціального захисту освітян. Так, за останні три роки середня зарплата вчителя зросла з 440 грн. до 1302 грн. на місяць, викладача ВНЗ – з 800 до 2500 грн., майстра виробничого навчання в професійно-технічному училищі - з 622 до 1136 грн. Збільшено від 5 до 10 разів чинні розміри доплат педагогічним працівникам за додаткові види педагогічної діяльності, що не змінювалися з 1996 року. Тепер педагог отримує доплати за завідування майстернею, спортивним залом, кабінетом лікувальні виплати, звання «старший вчитель», «методист» і т.ін.
З 2005 року розпочато погашення з Державного бюджету кредиторської заборгованості педагогічним працівникам, передбачене статтею 57 Закону України "Про світу", а саме:
· надбавка за вислугу років у відсотках до посадового окладу залежно від стажу педагогічної роботи;
· надання щорічної грошової винагороди за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов'язків;
· допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки;
· забезпечення педагогічних працівників, які працюють у сільській місцевості та селищах міського типу, а також пенсіонерів з їх числа, безоплатним житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.
За 2,5 роки держава повернула педагогічним працівникам коштів на загальну суму майже 2 млрд. грн.
Діаграма 3. Середня заробітна плата вчителів.
3.2. Житло вчителям.
За час роботи на посаді Міністра освіти і науки Станіслав Ніколаєнко спільно з місцевими органами влади концентрував зусилля на вирішенні житлових проблем педагогів.
За 2007 рік понад 1300 сімей педагогічних та науково-педагогічних працівників поліпшили житлові умови. Це у 2 рази більше, ніж за відповідний період 2006 року, та в 5 разів більше порівняно з 2004 роком.
Вперше у 2007 році в Державному бюджеті було передбачено кошти в сумі 15 мільйонів гривень на кредитування будівництва чи придбання житла педагогічним працівникам.
Діаграма 3. Поліпшення умов проживання педагогічних та науково-педагогічних працівників протягом 2004 - 2007 років
4. Підвищення якості і доступності вищої освіти.
Здійснено реальні кроки щодо перебудови вітчизняної вищої освіти. У травні 2005 року Україна приєдналася до європейського освітянського простору (Болонська угода). Реалізовано заходи щодо переходу на кредитно-модульну систему, поєднання освітнього і наукового процесів, активного залучення студентів до навчального процесу.
Суттєво переглянуто принципи формування держзамовлення до ВНЗ. За три роки число студентів, що навчаються на стаціонарі за рахунок держави і зараховані на перший курс, зросло із 40% до 59% і склало майже 150 тис. осіб. На сьогодні в Україні нараховується більше 560 студентів на 10 тис. населення, що відповідає середньоєвропейському показнику.
Діаграма 4.Формування обсягів державного замовлення на підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр», «магістр».
Уперше проведено комплекс заходів з боротьби з псевдоосвітою й підвищення якості освітніх послуг. Закрито або припинено діяльність більше двохсот псевдовузів та їхніх філій. Запроваджується зовнішнє оцінювання якості знань учнів і студентів.
4.1.Розв‘язання проблем студентства.
Міністр акцентував увагу на необхідності змін в управлінні університетами та посиленні ролі студентського самоврядування. «Студенти мають дедалі активніше впливати на життя свого навчального закладу. І це потрібно затверджувати на рівні законодавства», вважає міністр.
За участю студентства було затверджено нові положення про студентське самоврядування, про студентський гуртожиток. У 2007 році розпочалось зведення нових гуртожитків у КПІ, Національному торговельно–економічному університеті, Національному економічному університеті, Харківській юридичній академії та ін.
Створена і активно працює Всеукраїнська студентська рада, яка дає можливість реалізувати ініціативи студентства на законодавчому рівні. Першою спільною роботою Всеукраїнської студентської ради і міністерства є розробка змін до Закону України «Про вищу освіту», відповідно до яких студенти матимуть право:
· брати участь у діяльності вчених рад та виборах керівників ВНЗ;
· впливати на вирішення таких проблем, як поселення в гуртожитках, організація дозвілля, соціальний захист студентів, відрахування студентів з навчального закладу, відрядження за кордон;
· обов‘язкового укладання тристоронніх угод між вищим навчальним закладом, студентами та роботодавцями, яка гарантує перше робоче місце (працевлаштування) кожному випускнику.
З ініціативи Станіслава Ніколаєнка та за поданням Кабінету Міністрів ці зміни було прийнято Верховною Радою України V скликання, але нині документ заветовано Президентом України.
Враховуючи зростання прожиткового мінімуму, на 2008 рік заплановано збільшити стипендії студентам до 400 грн. у технікумах та коледжах до 530 грн. в університетах і академіях. Стипендія студентів-сиріт зросте з 247 грн. до 1060 грн. Для учнів ПТУ стипендія сягне 200 грн.міс.
З ініціативи МОН буде підвищено розмір академічної стипендії:
· студентам, які навчаються за напрямом підготовки «педагогічна освіта», стипендію збільшено на 10 % ;
· студентам, які навчаються за напрямами підготовки «фізика, прикладна фізика, математика, механіка, гірництво», - на 20%;
· учням та студентам, які постійно проживають на території населеного пункту або навчаються в навчальному закладі, що розташований у населеному пункті, якому надано статус гірського, - на 20%;
· учням (із строком навчання не більш як 10 місяців), які закінчили загальноосвітні навчальні заклади, де вивчали основи тваринництва і сільськогосподарської техніки, а також з числа осіб, звільнених у запас із Збройних Сил, - на 20%.
На 15 % зросла чисельність студентів, які отримують стипендії та премії за наукові досягнення, в тому числі Президента України.
Для студентів урядом вперше запроваджено іменні стипендії ім. М.С.Грушевського: 70 стипендій студентам та 30 аспірантам у розмірі 553 грн.; та 10 академічних стипендій ім. Вадима Гетьмана студентам економічних академій, університетів у розмірі 461 грн.
Окрім того, системою стипендіального забезпечення передбачено встановлення ряду соціальних стипендій, зокрема, персональні стипендії, стипендії дітям-сиротам під опікою, стипендії дітям-сиротам на повному державному забезпеченні, стипендії студентам-чорнобильцям, стипендії студентам-інвалідам І-ІІ групи та малозабезпеченим, стипендії глухонімим студентам, стипендії під час академвідпустки.
5. Кадрова політика.
За сприяння Станіслава Ніколаєнка практично подолано одну з гострих проблем минулих років – постійну наявність вакансій у школах.
За 2,5 років кількість вакантних посад значно зменшилася – з понад 2 тис. до менш ніж 300 місць на всю Україну ( це 0,1% від загальної кількості).
Особливо слід зазначити про скорочення вакансій у сільських школах і поповнення їх молодими вчителями. Притоку молодих кадрів до сільських шкіл сприяли введені Урядом з ініціативи Міністерства освіти і науки грошової допомоги молодим учителям у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (2460 грн. в 2007 р.).
У 2007 році до сільських шкіл прийшли працювати понад 4 тис. молодих фахівців, які закінчили ВНЗ за цільовими направленнями.
Значного кадрового оновлення зазнала і вища школа. У період з 2005 по жовтень 2007 на конкурсній основі з 79 керівників вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації 38 керівників (48,1%) були обрані на ці посади вперше. З 2005 року спостерігається позитивна динаміка чисельності молодих наукових кадрів - з 13 000 осіб до 17 500 осіб у 2007 році. За два роки у ВНЗ системи Міністерства освіти і науки на 6% зросла чисельність аспірантів і докторантів. Зростає кількість захищених дисертацій, наприклад: у 2004 році – 9%, у 2005 – 21%, у 2006 році - 25%.
Розпочато процес повернення реальної науки в університети і залучення до наукової діяльності студентства. Упродовж 2005-2007роках для підтримки молодих науковців Кабінетом Міністрів України призначено 98 стипендій та близько 50 стипендій від Президента України.
6. Зовнішнє оцінювання якості знань учнів.
Зовнішнє оцінювання якості знань учнів поетапно запроваджувалось у нашій державі з 2005 року.
Міністерством освіти і науки України створено Український центр оцінювання якості освіти, а також 531 регіональний пункт тестування. Для забезпечення організованої роботи пунктів тестування регіональними центрами оцінювання якості освіти, місцевими органами управління освітою було залучено у 2007 році 18 808 педагогічних та науково–педагогічних працівників
У 2006 році відбулось проведення другого етапу зовнішнього незалежного оцінювання на державному рівні з трьох предметів (українська мова, математика та історія), в якому взяли участь 41 818 випускників загальноосвітніх закладів. За сертифікатами вступили доВНЗ 20% абітурієнтів.
У 2007 році тестування було обов‘язковим для випускників міст Києва, Харкова та Львова. Загальна кількість учасників - 116 327 випускників, це у 3 рази більше, ніж у 2006 році. Тепер Український центр оцінювання якості освіти має тести з 7-ми предметів. До української мови та літератур, математики, історії додали тести з біологія, фізики, хімії. У 2007 році за сертифікатами Українського центру оцінювання якості освіти студентами ВНЗ стали 38 456 випускників (33% від загальної кількості тих, хто проходив тестування).
Враховуючи розроблені методики і позитивний досвід зовнішнього незалежного оцінювання випускників загальноосвітніх навчальних закладів, міністерством упродовж 2008 – 2009 року буде запроваджено перший етап зовнішнього оцінювання якості знань студентів на всіх рівнях підготовки фахівців.
Упровадження незалежного оцінювання знань випускників шкіл є важливою умовою забезпечення рівного доступу до якісної освіти. Крім того, зовнішнє незалежне оцінювання започатковує систему моніторингу якості освітньої діяльності на всіх рівнях та унеможливлює корупційні дії на етапах закінчення школи та вступу до ВНЗ.
7. Оновлення професійно – технічної освіти.
Уперше заклади професійно-технічної освіти отримали реальну підтримку, погашено багаторічні борги з комунальних послуг, двічі з резервного фонду з ініціативи МОН було надано кошти на подолання аварійних ситуацій, втричі виросли капітальні витрати.
Розроблено та затверджено Державний перелік професій з підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації робітників у професійно-технічних навчальних закладах, який включає більше 2500 професій.
У 2007 році для професійно-технічних навчальних закладів України було передбачено асигнування в сумі 2,8 млрд.грн., що у 2,8 разів більше порівняно із 2004 роком.
Також збільшено видатки на утримання вихованців з числа дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Якщо у 2006 році було виділено на ці цілі 9,2 млн.грн., то у 2007 році - 12,9 млн. грн., що на 40 відсотків більше, ніж у попередній фінансовий рік.
За 2006/2007 навчальний рік до професійно-технічних училищ поставлено 809 сучасних навчальних комп'ютерних комплексів, це понад 12 тис. комп'ютерів.
Більше ніж у двох десятках професійно-технічних навчальних закладів розпочато апробацію комп'ютерних програм із загальноосвітніх предметів (фізика, хімія, біологія, географія, інформатика, історія, економіка, «Людина і суспільство» тощо). Понад третину училищ підключено до мережі Інтернет.
8. Подолання морально-духовної кризи, патріотичне та фізичне виховання.
Міністерство освіти і науки послідовно здійснювало кроки щодо покращення виховної роботи в навчальних закладах, подолання морально-духовної кризи в суспільстві. Уперше розроблено програму «Концептуальні засади основних орієнтирів виховання школярів».
Розпочато апробацію Програми національного виховання для 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Уперше було запроваджено стипендії Президента України переможцям Всеукраїнських учнівських олімпіад і Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів - членів Малої академії наук України.
Вжито заходів щодо розвитку існуючої моделі державно-громадського управління освітою: проведено І форум батьківської громадськості, відбулося скликання І Всеукраїнського форуму старшокласників та створено Всеукраїнську раду старшокласників.
Розроблено Конвенцію старшокласників України, Кодекс честі члена Учнівської ліги України.
Уперше підписано тристоронню Угоду про співпрацю між Всеукраїнською радою старшокласників, Всеукраїнською асоціацією батьківської громадськості та Міністерством освіти і науки України. Це унікальний досвід співпраці учнів, батьків, педагогів на теренах Європи.
Логічним кроком структурної розбудови моделі державно-громадського управління освітою стало підписання у жовтні 2007 р. Меморандуму про співпрацю між Всеукраїнською Радою старшокласників, Всеукраїнською радою учнівського самоврядування професійно-технічних навчальних закладів та Всеукраїнською студентської радою
Уперше започатковано системну спортивну та патріотичну роботу зі школярами. Другий рік у загальноосвітніх навчальних закладах з ініціативи міністра проходить фізкультурно-патріотичний комплекс „Козацький гарт”.
Щороку у відбіркових регіональних змаганнях Всеукраїнського фестивалю “Нащадки козацької слави” беруть участь близько двох мільйонів учнів 5-11 класів із 15 тис. навчальних закладів.
Відновлено спартакіади учнів шкіл, студентів технікумів, ВНЗ. Активне залучення молоді до занять спортом і пропаганда здорового способу життя допоможуть у подоланні морально-духовної кризи в суспільстві та у вихованні патріотів України.
Уперше за роки незалежності України у 2006 році Міністерством освіти і науки України та Комітетом з фізичного виховання та спорту було проведено І Всеукраїнську спартакіаду учнів професійно-технічних навчальних закладів з 10 видів спорту. Сьогодні такі змагання стали традиційними.
За останні три роки бюджет Комітету з фізичного виховання та спорту при Міністерстві освіти і науки України збільшився у 2,9 рази. Це дозволило активно підтримувати і впливати на розвиток спортивного, фізичного руху в освіті. Крім того, витрати на спортивно-масову роботу зросли у 8 разів.
За 2,5 роки відкрилися нові спортивні школи в Донецькій, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Сьогодні в Україні у системі Міністерства освіти і науки України на 1 січня 2007 року функціонує 661 спортивна школа (з них – 63 спеціалізовані дитячо-юнацькі спортивні школи олімпійського резерву (СДЮШОР).
9. Зміцнення матеріально-технічної бази навчальних закладів
З 2005 року до 2007 року введено в експлуатацію 167 шкіл, у яких навчається 44 тис. дітей.
З ініціативи міністра було виділено кошти з Державного бюджету на ремонт, реконструкцію та оновлення навчальних закладів. На зазначені цілі в місцевих бюджетах тільки на 2007 рік витрачено близько 150 млн. грн.
Лише за 2007 рік було:
· капітально відремонтовано 221 школу (найбільше в Запорізькій області – 60, Дніпропетровській та Київській – по 28, Полтавській – 22, Луганській – 20);
· відремонтовано покрівлі у 64 школах (найбільше в Запорізькій області – 21 покрівля та в Автономній Республіці Крим – 12);
· встановлено й реконструйовано 301 шкільну котельню (найбільше в Донецькій області – 80, Житомирській – 39, Кіровоградській – 32);
· відремонтовано системи тепло- і водопостачання у 107 школах (найбільше в Полтавській області – 22, Запорізькій – 16, Дніпропетровській – 14 і Житомирській – 13).
За два роки на ремонт системи опалення, дахів, погашення боргів за комунальні послуги професійно-технічним навчальним закладам було додатково виділено 100 млн грн., чим фактично збережено від руйнації систему професійно-технічної освіти.
Розпочато програму «Студентський гуртожиток». У 2007 році на її реалізацію виділено 75 млн гривень.
10. Підручники.
Ефективній підготовці і творенню нових українських підручників сприяло створення із розрізнених методичних центрів Інституту інноваційного розвитку та змісту освіти.
Поліпшилася ситуація із забезпечено навчальних закладів підручниками. Рівень забезпечення підручниками для учнів старшої школи було підвищено з 54% до 90%.
За 2,5 роки забезпечено підручниками за новою 12-річною програмою учнів 1-7 класів на 100%. У 2007 році для 7–го класу надруковано та доставлено 76 назв підручників накладом майже 10 млн. примірників на суму 129 млн. 300 тис. грн.
Упродовж останніх років вартість поліграфічних послуг в Україні на виготовлення підручників об’єктивно зростає. Вдалося втримати вартість одного примірника підручника та зберегти стабільною його середню вартість, що складає сьогодні 7,9 грн. (у 2004 році – 8 грн.)
Уперше надруковано підручники та методичну літературу для дошкілля.
Предметом постійної уваги МОН є забезпечення доступу до якісної освіти дітей з особливими потребами. У 2007 році збільшено на 15% фінансування видання підручників для корекційної освіти та видано підручники для сліпих дітей.
Для підтримки інвалідів та дітей з особливими потребами у 2006 році було реалізовано програму «Корекційна освіта» вартістю 80 млн. грн.
11. Інформатизація та технічні засоби навчання.
З ініціативи МОН було розроблено Державну програму "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на 2006-2010 роки". У рамках цієї програми тільки до загальноосвітніх навчальних закладів у 2007 році поставлено 3097 НКК із запланованих 3198, а до кінця 2007 року всі середні школи в Україні буде забезпечено комп'ютерною технікою і половину з них буде підключено до мережі Інтернет. Нині навантаження на 1 комп’ютер сягає 29 учнів шкіл проти 78 у 2004 році.
Реалізується програма забезпечення обладнанням кабінетів фізики, хімії, біології сучасними технічними засобами навчання. Активно розробляються комп’ютерні навчальні програми, електронні підручники. Сьогодні для середніх шкіл виготовлено понад 120 програмних засобів.
Зроблено суттєвий крок до інтеграції України в інформаційний освітній простір Європи. У червні 2007 року в Лондоні підписано Угоду про взаємоз’єднання національної науково-освітньої телекомунікаційної мережі «УРАН» з європейською науково-освітньою мережею GЕАNТ-2.
До науково-освітньої мережі СЕАNТ-2 сьогодні підключено 34 європейські країни. Національні науково-освітні мережі країн-членів СЕАNТ (за принципом «одна національна мережа»-«одна країна») мають високошвидкісний доступ до інформаційних і обчислювальних ресурсів за спеціалізованими каналами передачі даних із швидкістю більше 500 Гб/с.
Загалом до GЕАNТ мають доступ понад 3 млн. науковців, які представлять більше 3500 університетів і наукових установ Європи.
З 1 вересня 2007 року через мережу УРАН матимуть доступ до інформаційних ресурсів GЕАNТ-2 майже 100 університетів та наукових установ у 18 регіонах України, а також інші науково-освітні заклади, які за цей час приєднаються до мережі УРАН.
На базі мережі УРАН функціонують система дистанційної освіти, мережа електронних бібліотек, інформаційно-виробнича система „Освіта", створюється Grid-інфраструктура.
12. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність
Активні кроки було зроблено міністерством у питаннях підготовки молодого покоління висококваліфікованих фахівців і, відповідно, нового підходу в отриманні знань. Зокрема, це - поєднання освіти і науки в комплексний процес, у якому університети відіграють провідну роль.
Для підтримки наукових досліджень і розробок у вищих навчальних закладах та наукових установах МОН щорічно проводиться конкурсний відбір та здійснюється фінансування наукових проектів за фундаментальною та прикладною тематикою.
За останні три роки в університетах виконано близько 6 тисяч наукових проектів, з яких 2 тисячі – прикладні розробки.
Уперше затверджено Державну програму «Наука в університетах» на 2008-2012 роки. Реалізація програми дасть можливість поєднати навчальний процес і проведення наукових досліджень, оскільки ці процеси взаємопов'язані й забезпечують єдність засвоєння та передачі знань. Крім того, програма стимулюватиме розвиток національної економіки, зокрема наукомістких галузей.
З 2005 року значно збільшилось фінансування розробок новітніх технологій за державним замовленням. За цей час виконано 2806 науково-технічних проектів, з яких 72,5% розроблено вищими навчальними закладами, а для підтримки наукових досліджень молодих учених надано гранти Президента України: 2005 р. - 58; 2006 р.- 57; 2007 р.- 77.
Здійснено фінансування 44 проектів спільного конкурсу Державного фонду фундаментальних досліджень і Білоруського республіканського фонду фундаментальних досліджень.
У 2006 році проведено спільний конкурс Державного фонду фундаментальних досліджень та Національного Наукового Фонду США. До фінансування представлено 39 проектів.
Відновлено діяльність технопарків та реалізацію інноваційних проектів.
У 2007 році проведено перший Всеукраїнський конкурс інноваційних технологій, за результатами якого видано «Каталог інноваційних технологій».
З червня 2007 року створена і активно працює Рада молодих учених, яка опікується питаннями допомоги в розробці програм соціальної підтримки та захисту молодих учених, удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази та механізмів державної підтримки й працевлаштування молодих науковців
Здійснено заходи нормативно-правового та організаційного характеру у сфері інноваційної діяльності. Конкретними кроками на цьому шляху стало прийняття базових законів України у сфері інноваційної діяльності "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні", "Про внесення змін до Закону України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків" та інших законів України" та "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій", відповідних підзаконних актів.
13. Міжнародна діяльність.
Починаючи з травня 2005 року, в системі вищої освіти України здійснено важливі кроки з реалізації вимог Болонського процесу відповідно до Плану дій із впровадження в систему вищої освіти України положень Болонського процесу на період до 2010 року.
При Міністерстві науки і освіти за розпорядженням уряду України було створено міжвідомчу робочу групу із супроводу Болонського процесу в Україні.
У 2006 році створено Національну групу промоутерів Болонського процесу в Україні (National Team of Bologna Promoters), до якої залучено фахівці провідних університетів України.
У травні 2007 року Секретаріат Болонського процесу, проаналізувавши Національний звіт України із запровадження положень Болонського процесу у вищу освіту, оцінив досягнуті результати майже на 4 бали за п’ятибальною шкалою. Оцінювання проводилось за 11 критеріями.
Створена при Міністерстві освіти і науки України Всеукраїнська студентська рада стала кандидатом у члени Національних спілок студентів Європи (The National Union of Students in Europe (ESIB).
У 2006/07 навчальному році в усіх вищих навчальних закладах України III-IV рівнів акредитації запроваджено кредитно-трансферну систему (ECTS). Підготовлено відповідний Пакет інноваційних нормативних документів ECTS.
З метою визнання ступенів та періодів навчання розроблено рекомендації та здійснюються організаційні заходи щодо запровадження Додатку до диплома європейського зразка (Diploma Supplement), який отримають випускники 2009/10 навчального року.
Зміцнено зв’язки з Російською Федерацією. Підготовлено й проведено два засідання Підкомітету з гуманітарного співробітництва Українсько-Російської міждержавної комісії, яку з українського боку очолює С.Ніколаєнко.
З ініціативи МОН створено загальноосвітній навчальний заклад «Міжнародна українська школа». Новостворена школа надає освіту дітям громадян України, які тимчасово чи постійно перебувають за межами своєї держави. На сьогодні цей навчальний заклад об‘єднує українські школи в понад 20 країнах Європи, де за офіційними даними перебуває понад 50 тис. українських учнів.
14. нові Державні програми
Міністерством освіти і науки у 2008 році заплановано реалізувати нові державні програми в освіті і науці:
· Державна програма роботи з обдарованою молоддю. Програма спрямована на розвиток потенціалу нації шляхом створення умов для реалізації особистості та підтримки творчого, інтелектуального, духовного потенціалу нації. Програмою передбачено створення Всеукраїнського банку даних «Обдарованість».
· Державна програма «Наука в університетах». Програма передбачає збільшення обсягу бюджетного фінансування наукових досліджень в університетах, зміцнення і переоснащення їх матеріально-технічної бази, підвищення заробітної плати наукових працівників університетів до рівня оплати праці науковців НАН.
· Державна програма оновлення 300 шкіл України. Програмою передбачено субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на оновлення 300 загальноосвітніх навчальних закладів. У кожній області визначаються об‘єкти та обсяги фінансування загальноосвітніх навчальних закладів за такими критеріями:
· оновлення аварійних шкільних приміщень;
· ремонт аварійних шкільних приміщень;
· вирішення проблеми незавершеного будівництва загальноосвітніх навчальних закладів;
· поліпшення технічного забезпечення шкіл;
· заміна зовнішніх та внутрішніх тепломереж шкільних будівель;
· запровадження енергозберігаючих технологій.
· Державний проект «Школа майбутнього». Програмою передбачено створити умови для творчої праці вчителів. Зокрема, буде зліквідовано зрівнялівку в заробітній платі: учителям платитимуть не за години, а за рівень знань, який отримали учні. Наповнюваність у класах буде не більше 20 дітей, загалом школа розрахована на 600 учнів. Експеримент продовжиться на базі оновленої Другої ялтинської школи. У рамках проекту оновлено навчальну базу, інформатизовано навчальний процес, створено шкільну друкарню, телецентр, по-іншому будуватиметься виховна робота. Крім Ялти, «Школи майбутнього» з’являться в Києві, Донецьку, Тернополі, Кіровограді, Херсоні. Такі школи стануть майданчиками для апробації педагогічних інновацій. Тут будуть працювати не лише педагоги, а й учені АПН і НАН. У перспективі в Україні буде створено близько тисячі таких шкіл.
· Державна програма соціального захисту дітей-сиріт і дітей-інвалідів “Дитинство” на 2007-2012 роки. Програмою передбачено створення в регіонах мережі центрів соціальної реабілітації та оздоровлення, які мають забезпечити умови для всебічного розвитку та відновлення фізичного й психічного здоров’я дітей зазначених категорій.
15. Законодавчі ініціативи МОН.
Міністерством на розгляд Верховної Ради з травня до листопада 2007 року підготовлено більше 40 законопроектів. Зокрема, підготовлено зміни до законів що вирішать проблеми інноваційного розвитку, відміни оподаткування працюючих студентів, збереження пільгового проїзду студентів під час літніх канікул, впливу студентського самоврядування на університет, гарантуватимуть перше робоче місце молодому спеціалісту та збільшення пенсій для педагогів у розмірі 80% від заробітної плати.
Щоб урятувати сільську школу і зберегти село пропонується зменшити наповнюваність класів до трьох дітей, запровадити поділ на групи при вивченні окремих предметів за наявності в класі 16 учнів. Станіслав Ніколаєнко особисто переконаний, що такі зміни допоможуть зберегти понад 500 навчальних закладів з малою чисельністю учнів. Зазначений законопроект пройшов перше читання у Верховній Раді України V-го скликання.
Також міністерством ініційовано розроблення моделі принципово нового типу навчального закладу I ступеня „школа–родина”. Для навчання дітей молодшого шкільного віку в областях, де на сьогодні демографічна ситуація є складною.
Одним із ключових питань діяльності міністерства на законодавчому рівні Станіслав Ніколаєнко вважає створення системи моніторингу та сприяння працевлаштуванню випускників вищих навчальних закладів.
Розпочато роботу над оновленням нормативно-правової бази щодо участі роботодавців у забезпеченні студентів місцями практики, зміцнення матеріально-технічної бази навчального процесу, підтримки наукових досліджень. Сьогодні вища освіта неможлива без найтісніших зв'язків з роботодавцями.
Розроблено проекти законів щодо:
· вдосконалення системи пенсійного забезпечення працівників науково-технічної сфери та осіб, що прирівняні до наукових працівників;
· оптимізації структури та обсягів видатків державного бюджету на наукову і науково-технічну діяльність та вдосконалення механізму її фінансування;
· створення правових, організаційних і фінансових засад формування та реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки;
· удосконалення розвитку системи науково-технічної інформації.