Г.П. Чуйко, Н.Г. Чуйко, Ю.В.Бондарчук
Удосконалення форм і методів навчання в умовах входження України в єдиний Європейський простір вищої освіти
Вступ. Як відомо, шкала ECTS, пропонована для використання у вищих навчальних закладах, що приєднуються до Болонського процесу, включає шість основних оцінок успішності студентів: А („відмінно”), В („дуже добре”), С („добре”), D („задовільно”), Е („достатньо”) та оцінки F, що стосується двох різних типів неуспішних студентів. З цієї точки зору, шкала ECTS має спільні риси із систематикою Б.С. Блума[1], котрий відносить основні навички та цілі, яких має досягти студент за час навчання, до шести пунктів:
1. Знання – включає в себе знання визначень і термінів та окремих фактів, а також основних методик, класифікацій і категорій, що відносяться до певної навчальної дисципліни.
2. Розуміння – враховує переклад на власну мову і виклад чи наведення зрозумілих ілюстрацій та прикладів, а також власну інтерпретацію наданої інформації.
3. Втілення – потребує вміння визначити і застосувати одержану абстрактну інформацію для рішення практичного завдання.
4. Аналіз – передбачає вміння аналізувати отриману інформацію, окремі її елементи, висловлювати припущення, гіпотези та робити певні висновки на основі аналізу фактів.
5. Синтез – включає здатність до пояснення феномену чи інформації, створення певних класифікацій, відкидання невірних припущень.
6. Оцінювання – характеризує такий рівень засвоєння і розуміння певної навчальної дисципліни, за якої студент може самостійно критично оцінити публікації або доповіді з даної тематики, а також якість засвоєння цієї дисципліни іншими студентами; передбачає об’єктивну самооцінку, тощо.
Співвідношення систематизації Блума, шкали ECTS та діючої в Україні шкали успішності студентів[2] продемонстровано на рисунку:
| Шкала Блума |
Шкала ECTS |
Діюча шкала |
| Досягнуто 1+2+3+4+5+6 |
A „відмінно” |
5 – „відмінно” |
| Досягнуто 1+2+3+4+5 |
B „дуже добре” |
4 – „добре” |
| Досягнуто 1+2+3+4 |
C „добре” |
|
| Досягнуто 1+2+3 |
D „задовільно” |
3 – „задовільно” |
| Досягнуто 1+2 |
E „достатньо” |
|
| Досягнуто 1 |
FX „недостатньо” |
2 – „незадовільно” |
| Не досягнуто жодної цілі |
F– „незадовільно” |
Постановка проблеми. Таким чином, бачимо, що шкала ECTS є гнучкішою у порівняння з діючою в Україні системою оцінювання та в цілому дає більш повне уявлення про ступінь досягнення студентом у процесі навчання основних освітніх цілей. З метою впровадження такої оціночної шкали та максимального досягнення вказаних цілей освіти, викладачам необхідно значно удосконалити існуючі форми і методи оцінювання знань студентів, а також безпосередньо методики викладання.
Основна частина. Однією з найпоширеніших форм контролю в американській та західноєвропейській практиці є проведення тестів. Типовий тест представляє собою теоретичне питання, що супроводжується декількома варіантами відповіді, один з яких є правильним; іноді тест може мати більше ніж одну вірну відповідь. Такий вид контролю на сьогодні одержав поширення і в Україні. Перевага тестів у порівнянні з усними опитуваннями або письмовими відповідями на теоретичні питання полягає передусім у спрощенні механізму перевірки та уникненні суб’єктивізму з боку викладача.
Разом з тим, з огляду на той факт, що найвища оцінка знань студента можлива лише за досягнення останнім усіх визначених систематикою Блума цілей навчання, викладач має усвідомлювати, що тест повинен слугувати не лише для перевірки засвоєння/запам’ятовування студентом основних теоретичних положень курсу (що відповідає лише першому рівневі класифікації Блума), але й виявляти глибину їх розуміння, вміння застосовувати на практиці, певну здатність до аналізу (що відповідає більш високим ступеням). Тому можна запропонувати введення до складу однієї контрольної роботи декількох нерівнозначних груп тестів різної складності.
Так, перша група тестів може включати питання, засновані на лекційному матеріалі, які стосуються основних визначень, термінології, категорій і т. ін. Прикладом може слугувати наступне питання з дисципліни „Місцеві фінанси”:
Система сприятливих фінансових умов і податкових пільг, що створюються державою для депресивних регіонів, називається:
а) преференція;
б) субвенція;
в) субсидія;
г) дотація.
В даному випадку правильна відповідь – а), вона потребує лише сумлінного засвоєння студентом теоретичного матеріалу.
Тести другої групи складності мають включати питання, що вимагають розуміння студентом того чи іншого теоретичного положення. В якості прикладу наведемо елемент контрольної роботи з курсу „Фінансова діяльність суб’єктів господарювання”:
Сила впливу операційного важеля представляє собою:
а) відношення перемінних витрат до прибутку підприємства;
б) відношення валової маржі до прибутку підприємства;
в) відношення постійних витрат до валової маржі підприємства.
Правильним є варіант б). Аби обрати його, студентові недостатньо лише вивчити наведені формули, потрібно також розуміти їх зміст.
Наведене нижче завдання[3] є прикладом тесту підвищеної складності:
За даними рисунку можна зробити наступні висновки:
а) показники платоспроможності підприємства є цілком незадовільними;
б) значну питому вагу в структурі активів підприємства займає дебіторська заборгованість;
в) два з трьох показників ліквідності підприємства не відповідають вітчизняним нормативам.
Вірна відповідь – б), але для того, щоб її дати, необхідно застосувати аналітичні здібності: розбити формули всіх трьох коефіцієнтів ліквідності на окремі елементи (Кал = ГК/ПЗ; Ктл = (ГК+ДЗ)/ПЗ; Кзл = (ГК+ДЗ+З)/ПЗ), порівняти їх з нормативними значеннями (0.2 для Кал, 0.6 для Ктл і 1 для Кзл) і побачити, що величиною, яка відрізняє коефіцієнт термінової ліквідності (котрий відповідає нормі) від коефіцієнту абсолютної ліквідності (котрий не відповідає), є ДЗ, тобто дебіторська заборгованість.
Іншим прикладом є наступна тестова задача:
Родині з 3 осіб (чоловік, дружина, неповнолітня донька) призначено житлову субсидію у розмірі 120 грн., при цьому плата за житлово-комунальні послуги складає 270 грн., а середня зарплата чоловіка 400 грн. В такому випадку можна стверджувати, що:
а) середньомісячний сукупний дохід родини складає 1000 грн.;
б) зарплата дружини дорівнює зарплаті чоловіка ;
в) зарплата дружини в 1,5 рази більша за зарплату чоловіка;
г) зарплата дружини в 1,5 рази менша за зарплату чоловіка
Це так звана „задача навпаки”, коли заданий кінцевий результат і необхідно знайти одну з вихідних величин. Зазвичай, при рішенні в рамках курсу „Бюджетна система” задач на житлову субсидію, умовою визначені доходи членів родини та розмір плати за послуги. Потім знаходиться середньомісячний сукупний дохід (ССД); 15% ССД є граничною сумою, яку родина може сплачувати за житлово-комунальні послуги, субсидія ж складатиме різницю між платою за послуги та 15% ССД. Проявивши певні здібності до аналізу й синтезу, можна знайти правильні відповіді а) та в).
Слід зазначити, що за такого підходу до складу тестових контрольних завдань, питання різної складності відповідно повинні бути оцінені різною кількістю балів. Так, наприклад, за вірну відповідь на тести 1-ої групи нараховується 0.5 бали, 2-ої групи – 1 бал, 3-ої – 1.5 бали і т.д. Подібна диверсифікація тестових питань дозволяє побачити більш об’єктивний розподіл студентів за балами.
Поряд із тестами, іншою „швидкою” формою контролю теоретичних знань студентів є кросворди за тематикою курсу. Студентові дається певний час на те, щоб вписати в таблицю по горизонталі і вертикалі терміни за наданими визначеннями. Викладачеві ж для перевірки завдання необхідно лише поглянути на ступінь заповненості кросворду. Окрім такої швидкості, яка сама по собі є важливим фактором (адже Болонська система передбачає збільшення годин самостійної роботи і зменшення – аудиторної), така форма контролю має й інші переваги. По-перше, рішення кросвордів вимагає не лише знання термінології та визначень курсу, але й застосування аналітичних здібностей; по-друге, воно може бути цікавим для аудиторії[4]. Нижче наведений приклад такого кросворду для студентів економічних спеціальностей[5]:
На сьогоднішній день існують спеціальні комп’ютерні програми, що формують кросворди за заданим набором термінів. Так само На створено й велику велика кількість програмного забезпечення для створення тестів. Деякі з них передбачають можливість довільного вибору машиною порядку питань, що унеможливлює списування і плагіат, та автоматичну перевірку результатів тестування.
Ще однією навчальною методикою, найбільш часто вживаною у зарубіжній практиці, є ситуаційні вправи або кейси. Ситуаційний метод навчання – ефективна форма навчання спеціалістів різних управлінських дисциплін. Розглядаючи кейси, студенти займають активну позицію. Вони не тільки генерують ідеї, але й фактично створюють процес навчання. При цьому студенти перебувають у ситуації активної взаємодії один з одним і з викладачем, що імітує реальні комунікаційні залежності, які виникають між людьми у процесі їхньої спільної діяльності[6].
Одним із видів ситуаційної вправи є квест – завдання, яке містить певні вхідні дані (умову) та пропонує декілька можливих варіантів прийняття рішення, кожне з яких призводить до нового вибору, і, при виборі вірного шляху, до позитивного, заздалегідь визначеного результату. З цієї точки зору квест має спільні риси із тестом, але, на відміну від останнього, є не стільки формою контролю знань студентів, скільки навчальною методикою, бо у кінцевому підсумку позитивного результату досягне кожен студент – чи то аналітичним методом, чи то шляхом виконання великої кількості ітерацій.
Нижче наведено спрощений приклад квесту (на практиці подібне завдання може містити кількадесят пунктів):
Квест[7]
Ви – директор великої франчайзингової компанії, прибуток якої можна виразити формулою , де В – загальний прибуток франчайзера від розширення (без урахування прибутків від основної діяльності); R – середній розмір ставки роялті мережі; Q – загальна кількість підприємств-франчайзі; Ві – середній дохід і-того члена мережі; Е – витрати франчайзера на підтримку мережі. На даний момент ставка роялті складає 5%, загальна кількість франчайзі – 17552, витрати на підтримку мережі – 200,4 млн. дол., сумарна виручка франчайзі мережі – 25692 млн. дол., прибуток франчайзера – 898 млн. дол.. Ваша мета – максимально підвищити прибуток від розширення у наступному періоді.
1. Ваш перший крок для досягнення мети:
а) підвищити ставку роялті до 6% (перехід до пункту 2);
б) збільшення кількості членів мережі до 18000 (перехід до пункту 3);
в) зниження витрат на підтримку мережі до 150 млн. дол. (перехід до пункту 4);
г) проведення комплексного статистичного дослідження (перехід до пункту 5).
2. Підвищення ставки роялті викликало різке зниження попиту на придбання франшизи. Окрім того, деякі франчайзі заявили про намір розірвати контракт. Ваші дії:
а) знову знижую ставку роялті до 5% і повертаюсь до вихідної позиції (пункт 1);
б) вводжу систему пільг і заохочень для франчайзі (пункт 3);
в) досліджую залежність між ставкою роялті та попитом на франшизу (пункт 5).
3. Даний крок викликає зростання витрат на підтримку мережі. Ваші дії:
а) відмовляюсь від проведення такого заходу (пункт 1);
б) продовжую діяти у цьому ж напрямі (пункт 6).
4. Зниження витрат на підтримку мережі викликає різке зниження доходів франчайзі. Ваші дії:
а) підвищую витрати на підтримку мережі до вихідного рівня (пункт 1);
б) намагаючись компенсувати збитки, підвищую ставку роялті (пункт 2);
в) аби підтримати франчайзі, знижую ставку роялті (пункт 5);
г) досліджую залежність між витратами і доходами (пункт 6).
5. Фінансові аналітики відмічають, що зниження ставки роялті до 4% викличе збільшення мережі до 18000 членів. Ваші дії:
а) приймаю дану пропозицію (пункт 3);
б) відхиляю пропозицію і повертаюсь до вихідної позиції (пункт 1).
6. Аналітики компанії зазначають, що підвищення витрат на підтримку мережі до рівня 300 млн. дол. дозволить підняти сукупний дохід франчайзі до 28528 млн. дол. У зв’язку з цим, віце-директор пропонує підвищити ставку роялті і одержати надприбуток. Ваші дії:
а) погоджуюсь із цією пропозицією (пункт 2);
б) не погоджуюсь і залишаю заохочувальну ставку 4% (пункт 7).
7. Вітаємо! Ви досягли зростання прибутку компанії від розширення на 415 млн. дол.
Як і тести, квест може бути автоматизований за допомогою різноманітних програмних засобів, навіть найпростіших (типу QBasic).
Деякі ситуаційні вправи передбачають виконання групових проектів, котрі допомагають студентам навчитися працювати в команді та заохочують їх відігравати активнішу роль у навчанні, ніж це передбачають численні традиційні форми викладання[8].
Якість виконання групових завдань має бути оцінена самими студентами або студентськими групами за такими критеріями як змістовність, повнота, різносторонність, оригінальність дослідження, презентативність проекту (використання графічного матеріалу, ілюстрацій, ораторські здібності доповідача, тощо). У ході презентації проектів заохочується проведення дискусій між групами, дебатів у формі „питання-відповідь” та інших трансакцій між студентом. Викладач у даному випадку виступає в ролі спостерігача та координатора дійства. Виконання групових студентських проектів, таким чином, дозволяє досягти найвищої, за систематикою Блума, освітньої цілі – розвитку у студентів здатності до оцінювання.
Висновки. Безумовно, для максимальної об’єктивності моніторингу знань студентів перераховані вище форми контролю мають бути використані лише у комбінації одна з одною та з більш традиційними для вітчизняної вищої школи методиками оцінювання – усними опитуваннями, письмовими відповідями на теоретичні питання, рішенням задач, тощо. Проте тенденція до зростання ролі самостійної роботи студентів, спрощення процедури перевірки контрольних робіт, ширшого використання сучасних технологій (в тому числі інформаційних) в освітньому процесі, застосування інтерактивних методів навчання набуває особливої актуальності в умовах приєднання України до Болонського процесу.
[1] Детальніше про систему Блума див. http://www.nwlink.com/~donclark/hrd/bloom.html; http://www.coun.uvic.ca/learn/program/hndouts/bloom.htm; http://www.officeport.com/edu/bloomq.htm
[2] Див. також Методичні вказівки „Болонський процес українською”. Мета, ключові поняття, критерії, термінологія, форми документів, технологія приєднання. Для викладачів і студентів / Г.П. Чуйко, Н.Г. Чуйко. – Херсон, ХДТУ. – 2004. – 23 с.
[3] Завдання було використано під час проведення контрольних робіт з дисциплін „Банкрутство і фінансова санація підприємств” та „Управління фінансовою санацією підприємств”.
[4] Помічено, що до 70% студентів, які знаходяться на парі, але з якоїсь причини не залучені безпосередньо до навчального процесу, під час заняття займаються саме рішенням кросвордів.
[5] Може бути використаний як форма контролю при вивченні дисциплін „Фінанси”, „Фінансовий менеджмент”, „Фінансова діяльність суб’єктів господарювання”, тощо.