У четвер у Гарварді у сімнадцятий різ пройшла церемонія нагородження Ігнобелівською премією (або, як її іноді перекладають, - Шнобелівською) – призом за найбільш безглузді, з точки зору можливості їх практичного застосування, наукові дослідження у галузях медицини, фізики, біології, хімії, літератури, економіки. За аналогією з «нобелівкою» присуджується також премія миру. А цього року організатори The Ig Nobel Prize запровадили нагородження у категоріях лінгвістики, харчування й авіації.
У номінації «медицина» відзначили британців, що досліджували наслідки для здоров’я від ковтання меча. Учені зі сполучених Штатів і Чилі, які науково пояснили процес появи складок на одязі, стали лауреатами цієї сумнівної премії у галузі фізики. Доктор наук з Нідерландів, що склала перелік представників фауни, які живуть у постелях людей, одержала відзнаку з біології. Тайванський винахідник, що запатентував пристрій з ловлі злодіїв, пограбувавши банк, виграв номінацію «економіка». Літературна премія дісталась австралійці, яка присвятила роботу труднощам, що виникають при намаганнях «the». Метод одержання речовини з запахом ванілі з коров’ячого навозу, розроблений хіміком з Японії, також був відзначений Ігнобелівською премією. Премію миру заслужили співробітники військового відомства США за плани створення бомби, що виділяє при вибуху хімічну речовину, яка провокує у противника приступ гомосексуальної поведінки. У номінаціях «авіація» і «лінгвістика» перемогу здобули дослідники поведінки гризунів: учені з Університету Барселони за експерименти з крисами (для тварин прокручували навпаки аудіо записи розмови англійською та японською мовами, і встановили, що криси не відчувають жодної різниці) та аргентинці за встановлення позитивного впливу «віагри» на організм хом’яків після тривалих авіа вояжів. У категорії «харчування» відзначили американця, що дослідив межі людського апетиту за допомогою тарілки з супом, що автоматично заповнюється. Українці серед лауреатів цього року, нажаль або на щастя, знову відсутні.